Злоякісна пухлина німецької теології в Церкві

13.07.2019

Які плоди приносить німецька теологія? Вона приносить плоди смерті.

Сучасні німецькі єпископи і теологи, окрім незначних винятків, є єретиками і апостатами. Голова Єпископської конференції кард. Маркс, а також кард. Каспер просувають перехід Церкви до Нью Ейдж. Вони пропагують содомію та програму Синоду про Амазонію, який пов’язаний з прийняттям поганського сатанізму для т.зв. оживлення Церкви і Літургії. В цьому вони мають єдність з псевдопапою Франциском. До того ж, більшість німецьких єпископів просовує ісламізацію Європи. Ці німецькі лжепророки є найбільшим наривом на тілі Католицької Церкви. Вони вже не є ні католиками, ні християнами. Згідно з Гал. 1,8 всі вони виключені з Містичного Тіла Христового, і якщо не покаються, їх чекає вічне засудження. Духовна отрута виходить з Німеччини вже кілька десятиліть і приносить плоди смерті.



Питання: А як щодо вчення Карла Ранера?

Відповідь: Хоча Ранер ще не просовував содомію чи ісламізацію, але мав того самого духа, що й сучасні німецькі єретики. Своїм вченням він заперечував принцип, що об’явлена правда завжди поєднує в собі однозначну реальність і таїнство віри. Це, наприклад, стосується і таїнства Воплочення Божого Слова. Ранер нівелював однозначність реальності через туманний псевдомістицизм, а відтак замінив таїнства віри оманливим раціоналізмом. Це прямо суперечить католицькій вірі.

Питання: А як щодо колишнього голови єпископської конференції Німеччини Цолліча?

Відповідь: Вже 10 років тому він проголосив найбільшу єресь, що Христос не помер за наші гріхи, але начебто зі солідарності з терплячими. У своєму поясненні він сказав наступну єресь і безглуздя, що Христові не потрібно було за нас помирати, бо ми, мовляв, не маємо ніяких гріхів. До такої глупоти дійшла німецька філософія і теологія!

Пропаганда гомосексуалізму є лише наслідком духовної сліпоти цих слуг ангела світла, диявола.

Питання: Що забезпечить нам спасіння?

Відповідь: Однозначно, не псевдохристиянство німецьких теологів. Спасіння нам забезпечує чисте вчення Христового Євангелія, за яким є Дух Правди. За різними філософіями і німецькими теологіями є дух брехні і смерті.

Питання: Про що йдеться в історично-критичному методі (теології)?

Відповідь: Тут зовсім не йдеться про історію біблійної критики, але радше про історію мудрування або про духовну патологію.

Питання: Через кого постав цей дух брехні і єресі?

Відповідь: Через Г.С. Реймаруса, німецького теолога ХVIIІ століття. Він цілковито перебував під впливом духа просвітництва. Реймарус першим почав розрізняти так званого «історичного Ісуса» і так званого «Христа Біблії». Таким чином серед інтелектуалів того часу поширилася антирелігійна змова.

Питання: Як розвивався єретичний напрямок у XIX столітті?

Відповідь: У XIX столітті головний осередок ідеологічно керованого заперечення Євангелія перемістився з Гамбурга в Тюбінген. Провідним керівником теологів був Ф.С. Баур.

У ХІХ і ХХ століттях відкриваються двері для фантазії і необмежених спекуляцій. При цьому бездумно переймаються неперевірені теорії попередників. Після Баура прийшли Вреде, Ренан, Швейцер, Гарнак, Дібеліус, Бультман… Їхня єретична демагогія некритично переймається до сьогодні.

Питання: Чи відкрилися духу єресі і католики?

Відповідь: Цей дух проник до Католицької Церкви на зламі ХІХ-ХХ століть. У 1907 році проти нього виступив святий папа Пій X енциклікою Pascendi Dominici Gregis.

Питання: Чи папа зупинився тільки на викритті єресей?

Відповідь: Ні, він робив практичні кроки. Професори і студенти повинні були відректися єресі модернізму. Хто цього не зробив, був виключений з семінарії або позбавлений викладацької посади. Також в єпархіях були створені доктринальні комісії. Вони стежили і за католицькою літературою, щоб єретичні священики не могли отруїти католицький народ.

Питання: Чи деяким професорам вдалося уникнути справедливого покарання?

Відповідь: Так. Серед них був і проф. Ронкаллі, згодом папа Іван XXIII. Він відкрив двері для цього духа на ІІ Ватиканському Соборі.

Питання: Чи історично-критичний метод є науковим?

Відповідь: Ні, самі лише припущення він подає за наукові докази; насправді він не є ні критичним, ні науковим, а лише будує один помилковий висновок на іншому.

Питання: Чи ця ідеологія підтримувала антисемітизм і фашизм?

Відповідь: Бультман і Дібеліус своєю вигаданою «історією форми» подали Гітлеру псевдонаукову зброю не тільки проти юдаїзму, але й проти християнства.

Питання: Які католицькі теологи найбільше піддалися єретичній течії?

Відповідь: Передсоборні і постсоборні теологи, які не мали твердої християнської віри. Вони піддавалися тогочасним течіям, наче флюгери, які крутяться туди-сюди. Це сьогодні можна проілюструвати на прикладі Схіллебекса, який був дорадником на ІІ Ватиканському Соборі і вчення якого суперечило вченню Католицької Церкви. Іншим прикладом єретика є Древерман, який, хоча й сам є брехуном, одначе з нахабністю так називає євангелиста Матея.

Питання: Яке ставлення основоположників цієї ідеології до основних правд віри?

Відповідь: Шмідт, Дібеліус і Бультман заперечують Божество Христа і Боже одкровення як таке.

Питання: Як ставляться до цієї ідеології сучасні католицькі біблісти і теологи?

Відповідь: Вони некритично приймають їхні пересуди і фальшиві гіпотези, а потім базують на них свої т.зв. «наукові дослідження». Результат трагічний: вони неявно заперечили Боже одкровення і всі чуда в Біблії.

Питання: Що говорить колишня учениця і співробітниця Бультмана проф. Ета Лінеман про т.зв. біблійну науку?

Відповідь: Лінеман сумно констатує: «Божих дітей, охочих ревно служити Богові, одне покоління за іншим, ми „переводили через вогонь” і жертвували цьому Молоху атеїстичної теології. Результат – генерації спокушених спокусників. Коли вже нарешті навернемось і покинемо це ідолопоклонство?»

Питання: Чи той, хто стане на цю дорогу теологічної безбожності, ще є вільним у своїх рішеннях?

Відповідь: Лінеман каже: «Ні»; і додає: «Тут є щось чи хтось, хто його змушує. Цей тиск здійснюється не тільки за посередництвом натренованих методів, але й демонськими силами, під тиском яких опиниться кожен, хто стане на цю дорогу».

Питання: Що сказала Лінеман про свою теологічну працю, яку написала, будучи ученицею Бультмана?

Відповідь: Лінеман сказала: «Остаточно вважаю за сміття все, що я викладала і написала аж до того часу, коли відкрила Ісусові своє життя». Свої книги вона викинула в смітник і закликала усіх своїх читачів зробити те саме.

Питання: Що повинні робити німецькі теологи?

Відповідь: Вони повинні змінити своє єретичне мислення, чинити справжню метаною. Нехай прикладом для них буде німецька професор Ета Лінеман! Однак, щоб визнати свою помилку або те, що я був обманений, треба самокритично прихилитися перед Правдою, якою є Ісус.

Питання: Хто проявив себе як перший критик Божого слова?

Відповідь: Диявол в раю. Маніпуляційною брехнею він заперечив Боже слово і завдав першим людям смерть.

Питання: Як проявилася диявольська отрута єресі в історії Церкви?

Відповідь: Стародавнє аріанство є аналогією до неомодернізму. Обидва заперечують Христове Божество.

Питання: Чи в історії Церкви і якийсь папа дав себе обманути єресями?

Відповідь: Так, у VІІ столітті не розрізнив і не виступив проти єресі монотелітства папа Гонорій І. За кілька років після смерті на нього була кинена анатема, тобто виключення з Церкви.

Питання: А що сьогодні можна сказати про соборних і постсоборних пап?

Відповідь: Соборні і постсоборні папи не виступили активно проти архиєресі неомодернізму, а тому, як і папа Гонорій, накликали на себе Божу анатему.

Питання: Який підсумок?

Відповідь: В ці дні і години найактуальнішою є проблема настановлення правовірного папи замість єретика. Якщо новий папа своїм авторитетом найперше не засудить єресь неомодернізму, пов’язаного з історично-критичним методом, то занедбає свій найбільший обов’язок. На нього впаде анатема, як і на папу Гонорія. Пріоритетне завдання нового папи ‒ в Божому авторитеті засудити єресь неомодернізму і таким чином очистити Церкву від цієї духовної отрути!

 

+ Ілля

Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

+ Методій, ЧСВВр       + Тимотей, ЧСВВр

єпископи-секретарі

 

Завантажити: Злоякісна пухлина німецької теології в Церкві (13.07.2019)