skip to Main Content

«Fiducia supplicans» – кінець Євангелія і християнства

Дивіться це відео також на: https://maria-ayudara.wistia.com/medias/nybzr67gj0   
https://rumble.com/v4f025r-267061743.html   
https://cos.tv/videos/play/50874563846771712   
https://youtu.be/VoVFlfsDs18   

2 лютого кілька десятків священників і католицьких інтелектуалів написали звернення до кардиналів і єпископів, в якому чітко розкривають підступність і жахливі наслідки «Fiducia supplicans». Вони закликали їх, наслідуючи приклад африканських та інших відважних єпископів, заборонити цю єретичну декларацію у своїх дієцезіях.

Священники та католицькі інтелектуали також вимагають, щоб кардинали та єпископи закликали недійсного папу відкликати «Fiducia supplicans». Але реакція Бергольйо на одностайну опозицію африканських єпископів щодо його декларації показує, що він насправді не бере до уваги опозицію. Хоча робить певні стратегічні кроки та маневри, але при цьому відкрито заявляє, що врешті-решт «Fiducia supplicans» приймуть усі, тобто і Африка.

З цієї реальності випливає єдиний рятівний вихід – відділитися від юрисдикції недійсного папи, явного єретика, який ipso facto виключив себе з Церкви і тому не може бути її главою. Ті дієцезіальні єпископи, які завчасно відділяться, врятують цим свої дієцезії від трансформації в Бергольєву антицеркву Нью-Ейдж. Однак правовірних єпископів, які будуть зволікати з відділенням, Бергольйо поступово звільнить, а дієцезіальна структура буде підпорядкована секті Бергольйо. Тоді на території таких дієцезій залишиться лише маленьке стадо вірних католиків у катакомбній Церкві.

Яка суть злочину «Fiducia supplicans»?

Це випливає з суті Євангелія. Євангеліє – це радісна звістка про прощення гріхів через покаяння і віру в Спасителя. Ісус помер за наші гріхи. У Ньому є також визволення з рабства гріха. Але псевдопапа та його секта заперечують гріх, приймаючи найтяжчий гріх і навіть благословляючи його. Отож цим вони кажуть, що відкупительна смерть Христа на хресті даремна. Заперечуючи гріх содомії, заперечується Спаситель і сенс Його відкупительної смерті. Це є доказом того, що «Fiducia supplicans» за своєю суттю суперечить вченню Євангелія, тобто і вченню Католицької Церкви. Ті, які є у внутрішній єдності з явним єретиком Бергольйо та його «Fiducia supplicans», за інше Євангеліє (Гал. 1, 8-9) вже ipso facto виключили себе з Католицької Церкви. Але секта Бергольйо продовжує окупувати ключові позиції в Католицькій Церкві з метою її самознищення.

Благословляючи содомію, Бергольйо заперечує не тільки католицький Символ віри та Євангеліє, центром якого є Христос Спаситель, але й Декалог та Божі закони, які засуджують гріх як зло та бунт проти Бога. Отже, «Fiducia supplicans», заперечуючи гріх, відкидає спасительне покаяння, заперечує Спасителя і водночас саму суть Церкви. Секта Бергольйо ні в якому разі не є Католицькою Церквою. Через «Fiducia supplicans» явний єретик на папському престолі Франциск Бергольйо вже трансформував Католицьку Церкву в сатанинську антицеркву Нью-Ейдж, яка веде не до спасіння, а до вічного засудження. Трагедія в тому, що йому це толерують. Своєю пасивністю єпископи та священники стають заручниками сатанізації Церкви. Це не змінює того факту, що Бергольйо та його послідовники продовжуватимуть використовувати красномовні фрази та зловживати Божим словом і церковною владою, щоб обманювати довірливих католиків.

В посланні до Солунян сказано про чоловіка беззаконня, сина погибелі. Про нього написано: «Це супротивник, який зноситься понад усе, що зветься Богом чи святощами, так що сяде сам у храмі Божому і видаватиме себе за Бога» (2 Сол. 2, 3-4).

Бергольйо справді сів у храмі Божому, тобто зайняв керівництво Католицької Церкви, і своїми «Fiducia supplicans» i motu proprio «Ad theologiam promovendam» видає себе за Бога Законодавця. У «Ad theologiam promovendam» він проголосив зміну парадигм Церкви і додав, що скасовує все, що суперечить тому, що він вирішив. Цим скасовує Святе Письмо і Традицію. Подібно і Фернандес у своєму комюніке Дикастерії від 4 січня 2024 року обожествлює Бергольйо, заявляючи: «Важливо, щоб єпископські конференції не захищали іншої доктрини, крім доктрини в проголошенні («Fiducia supplicans»), підписаному та схваленому папою, бо це споконвічна доктрина».

Така позиція Бергольйо і Фернандеса є явним запереченням доктрини Святого Письма і Традиції Церкви. Одночасно це доказ того, що Бергольйо вважає себе Богом, тобто новим законодавцем, який може скасовувати Божі заповіді та Євангеліє Христа і благословляти беззаконня, яке Святе Письмо називає гидотою.

Хто з нинішніх наступників апостолів, тобто єпископів, незважаючи на це все, разом зі своєю дієцезією не відділиться від Бергольйо та його секти, не матиме більше виправдання перед Богом. Він відповідатиме за довірені душі, які віддав напризволяще антихристу.

Шановні кардинали та єпископи, ви перебуваєте в ситуації, коли мусите зробити радикальний рятівний крок відділення. Або будете героями, або зрадниками, середньої дороги тут не існує.

 

+ Ілля

Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату

+ Методій, ЧСВВр                     + Тимотей, ЧСВВр

єпископи-секретарі

 

11. 02. 2024

 

Завантажити: BВП: «Fiducia supplicans» – кінець Євангелія і християнства (11. 02. 2024)

 

 

Back To Top