Сфабрикований процес над архиєпископом К. М. Вігано зриває маски з прихованих ворогів Христа
Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v576z3u-314413626.html
https://cos.tv/videos/play/54163511952314368
https://youtu.be/rCKPeR2_Vmc
Сфабрикований процес над архиєпископом Карлом Марією Вігано викрив хто є хто: хто на боці явного єретика Бергольйо, а хто на боці Христа і правди, тобто на боці архиєпископа Вігано.
Патріархат реагує на повідомлення ЗМІ.
Історик Роберто де Маттеї висловився: «Єпископ Джозеф Стрікленд визнав авторитет папи Франциска, відмовившись послухатися порад тих американських консерваторів і традиціоналістів, які закликали його виступити проти рішення папи».
Історик де Маттеї має рацію, єпископ Стрікленд дійсно визнав і досі визнає авторитет фальшивого папи Франциска як законного папи, і навіть тепер, після видання «Fiducia supplicans». Цим він з’єднався з його апостазією і бунтом проти Бога. Посилання на т.зв. послух Святішому Отцю є абсурдним. Бергольйо, який виключив себе з Церкви, не може бути її главою, як підтверджують святі отці та вчителі Церкви.
Далі де Маттеї посилається на конституцію «Pastor aeternus»: «Однак, коли папа приймає рішення, які стосуються дисципліни та управління Церквою, без прямого порушення Божого та природного закону, обов’язок полягає не в тому, щоб протидіяти, а в тому, щоб послухати…».
Але у випадку Бергольйо рішення не приймаються без прямого порушення божественного та природного закону. Він порушив його вже в «Amoris laetitia», де практично скасував Божі заповіді та заперечив існування об’єктивно діючих моральних норм. Закон Божий тут він замінив суб’єктивним підходом. Догматичною декларацією «Fiducia supplicans» Бергольйо фактично скасовує весь Декалог. У «Ad theologiam promovendam» він запровадив принцип зміни парадигм із рішенням, що те, що цьому суперечить, є недійсним. Цим він скасував і Святе Письмо, і Традицію. Звідси випливає, що святим обов’язком є не послухати й протистояти тому, що вирішує відступник Бергольйо.
Цитата єпископа Шнайдера: «Немає жодного авторитету, який може обраного та загальновизнаного папу оголосити чи вважати недійсним».
Цією заявою Шнайдер дає зрозуміти, що для нього, крім апостата Бергольйо, немає жодного авторитету – ні авторитету Святого Письма, ні авторитету традиції, тобто святих отців і вчителів Церкви, які чітко заявили, що єретичний папа виключений Богом з Церкви і тому не може бути її главою. Св. Беллармін стверджує: «Це пише і св. Єронім, додаючи, що інші грішники виключаються з Церкви вироком екскомуніки, але єретики самі виганяють себе і власними діями відокремлюються від тіла Христового… Нехристиянин ні в якому разі не може бути папою… Він не може бути головою тіла, членом якого він навіть не є. Хто не є християнином, той не є членом Церкви, а явний єретик не є християнином, як ясно навчає св. Кипріян (книга 4, лист 2), св. Атанасій («Апологія проти аріан»), св. Августин («Про благодать Христа», глава 20), св. Єронім («Розмова проти люциферіан») та інші; а тому явний єретик не може бути папою».
Висловлювання Святого Письма однозначне: «Хто б проповідував інше Євангеліє, хай буде виключений, проклятий – анатема» (Гал. 1, 8-9).
Цитата Шнайдера: «З постійної практики Церкви ясно, що навіть у випадку недійсних виборів, ці недійсні вибори де-факто будуть виправлені загальним прийняттям новообраного переважною більшістю кардиналів і єпископів».
Однак, якщо обраний єретик, то згідно з догматичною буллою Павла IV це обрання недійсне, навіть якщо б папа був одноголосно обраний усіма кардиналами. Далі в буллі стверджується, що все, що робить цей єретик, є недійсним і нечинним.
У цій ситуації посилання на постійну практику церкви є неадекватним, оскільки в історії ніколи не було такої ситуації, коли т.зв. папа своєю доктринальною декларацією установив благословення до неба волаючого гріха содомії або коли папа публічно посвятився сатані.
Цитата Шнайдера: «Подібно у випадку папи-єретика він не втрачає автоматично свій уряд…».
Ця заява Шнайдера свідчить або про його незнання, або про навмисний обман.
Тлумачі церковного кодексу Вернц і Відаль виходять із догматичної булли «Cum ex apostolatus officio», з повчань таких отців, як св. Кипріян, св. Атанасій, св. Августин, св. Єронім, і церковних вчителів, таких як св. Беллармін (1610), св. Франциск Сальський (1622), св. єпископ Антоній (1459), св. Альфонс Лігуорі. У тлумаченні канонічного права з 1943 року ці церковні каноністи пояснюють, що «через загальновідому і відкрито проголошену єресь Папа Римський, якщо впаде в єресь, вважається ipso facto позбавленим юрисдикції ще до будь-якого декларативного рішення Церкви».
Цитата Шнайдера: «…в Церкві не існує жодного органу, який міг би оголосити, що папа (явний єретик) втратив свій уряд через єресь».
На противагу цьому св. Беллармін каже: «Тому вірна думка, що папа, який є явним єретиком, перестає бути папою і головою, так само, як перестає бути християнином і членом Церкви; і з цієї причини він може бути засуджений і покараний Церквою. Це думка всіх святих отців Церкви, які вчать, що явні єретики негайно втрачають будь-яку юрисдикцію, а особливо це погляд св. Кипріяна».
Шнайдер стверджує, що в нинішній т.зв. Церкві немає жодного органу, який міг би оголосити, що т.зв. папа втратив свій уряд через єресь. Цим доводить, що Церква сьогодні окупована берголіанською сектою, яка зайняла всі ключові позиції. Шнайдер є апологетом цієї секти. Назовні т.зв. відкидає «Fiducia supplicans», але водночас підкоряється її автору, а тим самим фактично приймає «Fiducia supplicans».
Цитата історика де Маттея: «Єпископ Шнайдер наслідує вчення св. Альфонса з Лігуорі».
Шнайдер не наслідує вчення св. Альфонса з Лігуорі. Св. Альфонс висловлюється так: «Якби Бог допустив, щоб папа став затятим і бунтівним єретиком, силою цього факту він перестав би бути папою, а апостольський престол був би вакантним (sede vacante)». Це повністю стосується Хорхе Бергольйо.
Цитата історика де Маттея: «Єпископ Шнайдер дотримується вчення… кардинала Бійо та римської теологічної школи, згідно з якою справжнім папою є той, який є загальновизнаний як папа».
Якщо хтось загальновизнаний як папа, то передбачається, що він аж ніяк не є явним єретиком. Явний єретик не належить до Церкви навіть як член, як пише св. Беллармін: «Папа, який є явним єретиком, автоматично перестає бути папою і главою, так само як автоматично перестає бути християнином і членом Церкви». Те саме підтверджують святі отці і вчителі Церкви.
Цитата історика де Маттея: «…бо якби вся Церква трималася фальшивого папи, то трималася б фальшивого правила віри».
В даний час саме цього ми є свідками. Фальшивий папа затягує під фальшиве правило віри всю Католицьку Церкву і усіх, хто його дотримується, трансформуючи Церкву в антицеркву Нью-Ейдж. У своєму motu proprio «Ad theologiam promovendam» Бергольйо навіть публічно визнає, що змінює основні парадигми, тобто встановлює фальшиві правила віри. Цим він одночасно знову доводить, що є дійсно фальшивим папою.
Цитата історика де Маттея: «…можна виокремити багато слів і вчинків папи Франциска і показати, що вони об’єктивно не спрямовані на добро душ. Проте є інші акти його понтифікату, які не мають цих характеристик (наприклад, проголошення року св. Йосифа 8 грудня 2020 року)».
Історик де Маттеї, мабуть, жартує. Якщо говорить серйозно, то лише створює штучні інтелектуальні проблеми. Але при тому повністю ігнорує основну реальність, якою є беззаконня на святому місці, тобто апостазія на найвищому церковному уряді. Знову нагадуємо: 1 листопада 2023 року Бергольйо видав motu proprio «Ad theologiam promovendam», установивши таким чином принцип зміни парадигм. Згодом, 18 грудня, він видав доктринальну декларацію «Fiducia supplicans», в якій легалізував важкий гріх содомії та запровадив його благословення. Цим фактично скасував Декалог і Символ віри та перетворив Католицьку Церкву на антицеркву Нью-Ейдж. Той основний факт, що Бергольйо показав себе явним єретиком, де Маттеї повністю ігнорує.
Архиєпископ Карло Марія Вігано вказує на єресі та злочини Бергольйо. У згоді зі вченням Святого Письма та Отців Церкви, він доводить, що Бергольйо не є дійсним папою. У своїх заявах де Маттеї грубо очорнює правовірного архиєпископа з метою усунути цього головного свідка Христа. Господь Ісус повинен був би сказати сьогодні і Роберто де Маттею: «Горе вам, фарисеї, лицеміри, гадюче поріддя, бо ви проціджуєте комарів, а ковтаєте верблюдів, самі не входите в Царство Боже і іншим в цьому перешкоджаєте» (пор. Мт. 23,23 і наст.).
Конспіратор, який хотів знайти аргумент на підтвердження своєї теорії, написав, що звернувся до архиєпископа Вігано, який лише здивовано відповів, чому саме до нього звертається «Bussola». Адже цей портал постійно його бруднить. Проте з його здивування журналіст зробив висновок, що його конспірація підтвердилася. Ми не хочемо розглядати тут підлість, лицемірство та маніпуляції, які вчиняє «Nuova Bussola», щоб знищити саму правду та захистити шлях брехні та відступництва, ми лише коротко підсумуємо це: «Bussola» використовує методи мейнстріму – бреше, бреше і бреше.
Шнайдер написав: «Мені прикро, що архиєпископ Вігано використовує зневажливі вирази».
Архиєпископ Вігано зовсім не вживає зневажливих виразів, навпаки, називає речі своїми іменами, згідно зі Святим Письмом. Крім того, Ісус дуже різко висловився про фарисеїв, назвавши їх гадючим поріддям, зміями, побіленими гробами і лицемірами. Шнайдер не розрізняє основних речей, а саме того, що архиєпископ Вігано веде людей на шлях істини та покаяння, а, отже, і до спасіння, тоді як фальшивий папа Бергольйо веде людей через єресі і содомію до вічного прокляття. А це діаметральна різниця.
Відповідно до сказаного Шнайдером, Бергольйо, мабуть, використовує шанобливі вирази, коли говорить богохульство і стверджує, що Господь Ісус начебто «став задля нас змієм і дияволом». Бергольйо грубо очорнив архиєпископа Вігано, назвавши його «обвинувачем братів» і «слугою сатани». Але Шнайдеру це не прикро.
Цитата ЗМІ: «Братство св. Пія X 24 червня дистанціювалося від архиєпископа Вігано і додає: „Архиєпископ Вігано у своєму тексті явно виступає за седевакантизм. Інакше кажучи, папа Франциск, за його словами, не є папою… З цим ні архиєпископ Лефевр, ні засноване ним братство не погодилися б”».
Монс. Лефевр, навпаки, не міг би погодитися з нинішніми позиціями Братства. Єпископ Вільямсон, якого висвятив монс. Лефевр, на відміну від Братства, поділяє ту ж позицію, що й архиєпископ Вігано, тобто що Бергольйо не є дійсним папою. Цю позицію, безумовно, зайняв би і архиєпископ Лефевр. Але так, як це суперечливе Братство виключило єпископа Вільямсона, так воно сьогодні виключило б і архиєпископа Лефевра.
Цитата ЗМІ: «Братство св. Пія Х все ж визнає Папу Франциска визначним папою… Єпископи та священники Братства відправляють Святу Літургію в єдності зі Святішим Отцем».
Якщо єпископи та священники Братства відправляють Святу Літургію у внутрішній єдності з т.зв. Святішим Отцем навіть після 18 грудня 2023 року, цим вони приймають єресь «Fiducia supplicans». На них також падає Божа анатема відповідно до Гал. 1,8, яку накликав на себе Хорхе Бергольйо, і вони служать Літургію недійсно! Священник, який прийняв содомське антиєвангеліє, також прийняв духа антихриста. Дух антихриста не може здійснювати консекрацію.
Як архиєпископ Вігано прокоментував нинішній сфабрикований процес?
«Хочу чітко сказати, що я не їздив до Ватикану (20 чи 28 червня)… Я не передавав жодної заяви чи документа до Дикастерії на свій захист, бо не визнаю її влади, не визнаю влади її префекта і не визнаю влади того, хто його призначив».
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
2.07.2024
Завантажити: ВВП: Сфабрикований процес над архиєпископом К. М. Вігано зриває маски з прихованих ворогів Христа (2.07.2024)