Історія – Установчий декрет
Установчий декрет
Візантійського Католицького Патріархату
Синод Української Правовірної Греко-Католицької Церкви
в благодаті Пресвятої Тройці і під Покровом Пресвятої Богородиці
розглянув критичну ситуацію в Католицькій Церкві, а саме:
порушення спасительної віри в Католицькій Церкві
і прийняття нею нового вчення і іншого духа,
який протирічить основним правдам Євангелії
і Апостольської Традиції.
5.4. 2011р. Синод вирішив установити
Візантійський Католицький Патріархат.
Його мета – об’єднати усіх вірних, які хочуть
зберегти неоскверненим скарб католицької віри,
незалежно від національності чи приналежності
до будь-якої Католицької Церкви чи традиції.
Львів, Жовква, 5.4.2011р.
+ Михайло Осідач, Глава УПГКЦ
+ Ілля Догнал, ЧСВВр, Заступник Глави УПГКЦ
+ Маркіян Гітюк, ЧСВВр
+ Методій Шпіржік, ЧСВВр
+ Самуїл Обергаусер, ЧСВВр
+ Василій Колоді, ЧСВВр
+ Тимотей Сойка, ЧСВВр
За комунізму протягом 1946-1990рр. в Радянському Союзі УГКЦ була в підпіллі.
В 1996р. наступником важко хворого кард. Любачівського незаконно, всупереч волі трьох митрополитів УГКЦ, був назначений 17 років екскомунікований єпископ Л.Гузар, який все життя прожив на Заході.
Від 2002 року у Василіянському монастирі в Підгірцях розпочалася благословенна місія. В 2004р. Гузар вимагав в державних органів таємним декретом №399/2003 від 6 серпня 2004р. депортацію підгорецьких монахів з України. В 2006р. Гузар написав книгу «Бесіди з Блаженнішим кард. Л.Гузаром. До постконфесійного християнства», в якій проповідує декілька єресей, що заперечують суть Церкви.
3.3.2008р. були оприлюднені єпископські свячення чотирьох Василіян з Підгорецького монастиря. Про це було повідомлено Святішого Отця з висвітленням, що цей крок був зроблений в надзвичайній ситуації для блага УГКЦ. В Україні через прилюдне проповідування Л. Гузаром єресей настала надзвичайна ситуація, подібна до тієї, яка була за часів комунізму, коли правовірні були переслідувані і Церква була в підпіллі. З причини надзвичайної ситуації потрібно було обійти церковну процедуру і прийняти свячення так, як їх уділяли в період комунізму. Чотири єпископи запропонували Святішому Отцю приватний візит, під час якого йому повідомлять всі деталі своїх свячень включно з документальними фотографіями зі свячень. Про єпископські свячення чотирьох Василіян було повідомлено і багатьох католицьких єпископів і всій українській громадськості. Святіший Отець за недотримання церковної процедури ані не екскомунікував жодного з цих чотирьох єпископів, ані ніяким чином не покарав їх. Ця реакція Святішого Отця була відмінна від реакції його попередника, який миттєво екскомунікував єпископів, висвячених монс. Лефебром. Мовчання Папи у випадку України сприймалося як згода. Очевидно, про імена святителів, обставини, і час, єпископи не повідомили апостатам. Вже довший час вони мали сумні досвіди з їх підлою поведінкою, якою вони ліквідують все Боже в Церкві. Незабаром після оприлюднення були висвяченні інші два єпископи і всі об’єдналися ще з двома єпископами, які були висвяченні ще за комунізму. Так виник Правовірний Синод УГКЦ на противагу офіційному апостатичному Синоду УГКЦ. Внаслідок великих інтриг з боку офіційної ієрархії і зловживання ними навіть державних органів, Правовірний Синод був змушений заснувати правовірну вітку УГКЦ під назвою УПГКЦ.
5.4.2011р. враховуючи зростаючу кризу в Церкві, Правовірним Синодом єпископів був проголошений Візантійський Католицький Патріархат, який виходив за межі Української Церкви і став правовірною альтернативою і для правовірних католиків латинського обряду. Виникнення Патріархату має надзвичайно важливу підставу, а це: оберігати правовірне вчення і мораль в цілій Католицькій Церкві! Цю функцію від 1.5.2011р. офіційна структура Римо-Католицької Церкви втратила і вже не є компетентною її виконувати, тому що вона на себе стягнула найважчу Божу кару – анатему за вивищення духа Ассижу – духа антихриста на вівтар Церкви.
Меморандум
Візантійського Католицького Патріархату (ВКП)
1) Причина виникнення ВКП
В 2008 р. був заснований Правовірний Синод УГКЦ – вісім єпископів (один помер). Причиною його виникнення було те, що екс-кард. Л. Гузар відкрито проповідував єресі, які заперечують основу католицької віри та цілого християнства. Правовірний Синод єпископів стоїть в опозиції до цієї апостатичної структури. Ця структура через апостазію веде священиків і віруючий люд до вічної погибелі. Оскільки ця єретична структура навіть після неодноразових закликів не хотіла відділитися від єресей Л.Гузара, то Правовірний Синод єпископів оприлюднив Божу анатему, тобто виключення з Церкви апостатичних єпископів УГКЦ. Ці прелати вже незаконно займають церковні уряди. За допомогою брутальних очорнень та наклепницьких пастирських листів вони намагаються ліквідувати правовірних єпископів і правовірних католиків. З цієї причини виникла необхідність відділитися від УГКЦ і заснувати для правовірних віруючих нову Церкву під назвою Українська Правовірна Греко-Католицька Церква (УПГКЦ). Це відбулося 11.08.2009. Повідомлення про виникнення нової Церкви і обґрунтування цього було надіслано Папі Бенедикту XVI.
Правовірний Синод єпископів за весь період свого існування ініціює Святішого Отця, щоб він здійснив правдиву реформу Католицької Церкви. Синод правовірних єпископів також невтомно закликає не лише державні органи України, але й керівників урядів у всій Європі, щоб не дозволили впровадження антидекалогу до законодавства (гомосексуалізм, ювенальна юстиція, т.зв. гендерна ідеологія, антипедагогіка, евтаназія…). Синод також відновив Божу анатему на християн, які є членами напівтаємної організації масонів.
Правовірний Синод закликав єпископів Католицької Церкви визнати віру та зректися єдності з сучасними єресями. Правовірний Синод був змушений оприлюднити анатему на 4872 єпископів-апостатів, які залишилися в єдності з єресями. Передусім йдеться про єресі, що заперечують Христове Божество та натхнення Богом Святого Письма (історично-критична теологія), та про єресі так званої пошани до поганських демонів (Ассиж, 1986).
Єпископи, які відпали від віри, вже не правосильно висвячують єпископів та священиків. Заснування Візантійського Католицького Патріархату було зумовлене потребою обнови Католицької Церкви і всього християнства. Патріархат стоїть на пророцькій і апостольській основі. Він відмежовується від всіх єресей і проповідує правовірну науку так, як її проповідували апостоли та Отці Церкви.
2) Визначення сфери діяльності ВКП
Патріархат об’єднує всіх правовірних християн під духовний авторитет, який повністю репрезентує правдиву Євангелію та Христове вчення тут на землі. Цей авторитет категорично відмежований від усіх єресей і визнає спасительну віру, якою забезпечує всім, які підпорядковані духовному авторитету Патріархату, безпечну дорогу до спасіння. Мета Візантійського Католицького Патріархату – захистити всіх віруючих, які хочуть зберегти неоскверненим скарб католицької віри, незалежно від національності чи приналежності до будь-якої Католицької Церкви чи традиції.
3) Умови вступу до ВКП
Католик східного чи західного обряду, який хоче бути під юрисдикцією Візантійського Католицького Патріархату, мусить як основу визнати ці основні правди і відректися єресей.
Формуляр визнання віри
1) Вірю, що Ісус Христос є правдивий Бог і правдивий чоловік.
2) Вірю, що тільки через Ісуса Христа осягаємо спасіння. (пор. Ді. 4,12)
3) Вірю, що за нас, тобто і за мене і за мої гріхи, Господь Ісус Христос помер на хресті.
4) Вірю, що Ісус Христос на третій день воскрес, і то реально та історично.
5) Відрікаюся історично-критичної теології (ІКТ) і духа, який є за нею.
6) Відрікаюся духа синкретизму і релятивізму.
7) Відрікаюся променя єресей в Nostra aetate і т.зв. духа Асижу.
8) Відрікаюся сатани і демонів, передовсім тих, які сьогодні діють через скриті форми магії, віщування і спіритизму (гомеопатія, акупунктура, гіпноз, віщування маятником, лозою…).
9) Відрікаюся духа Нью Ейдж.
10) Вважаю гомосексуальну активність гидотою і смертельним гріхом.
11) Відрікаюся духа, який діє через масонів і з ними з’єднані організації (Ротарі, Ліон клуб…)