ВВП: З історії папських виборів, єресей і схизм
Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v1d8jpl-82699977.html
https://cos.tv/videos/play/37743137209750528
https://www.bitchute.com/video/rMPecCe3o4vP/
В історії були різні форми виборів папи:
1) Право десигнації ‒ папа ще за життя призначає свого наступника. Прикладом є апостол Петро, який висвятив на Римських єпископів своїх наступників Климента, Ліна і Клета. У 499 році папа Сіммах відновив цю практику. Десигнація практикувалася при обранні Фелікса IV (526-530 рр.), Боніфатія II (530-532 рр.), Вігілія (537-555 рр.).
2) Папу обирало духовенство і народ – св. Кипріян у своєму листі до Антоніана пише про папу Корнилія: «Він був обраний на підставі свідчень майже всіх кліриків, на підставі голосування присутніх тоді людей і згоди старших єпископів та здібних мужів». Отож у виборах брала участь ціла громада. Це була переважаюча практика в перші три століття.
3) Папу обирала родина Теофілакта – папство було повністю віддане на волю римської патриції Маросії. Своїм обранням їй завдячують Іван X (914-928 рр.), Лев VI (928 р.), Стефан VII (928-931 рр.) та Іван XI (931-935 рр.), який був її рідним сином. Її другий син Альберіх II (932-954 рр.) потім також настановив кількох пап. Він подбав про те, щоби папою був обраний і його розпусний 18-річний син Октавіан, тобто Іван XII (955-964 рр.).
4) Папу обирають кардинали – Микола II у 1059 році видав декрет про вибори папи. Кардинали-єпископи повинні були спочатку порадитися між собою і вибрати відповідного кандидата. Тоді для прийняття рішення мали запросити духовенство, а наостанку отримати згоду простого римського народу. Отож обирали не тільки кардинали, але також була потрібна згода духовенства і народу.
5) Папу проголосив народ.
Таким способом був обраний Григорій VII (1073-1085 рр.). На похороні попереднього папи народні маси вигукували: «Хай Гільдебрант буде нашим папою!». Вони створили такий сильний тиск, що всупереч церковному праву і звичаям цей монах став папою.
Подібні вибори відбулися ще у 236 році. У храмі, де мали відбутися вибори папи, раптом на голову Фабіана злетів з неба голуб. Тоді весь народ зі захопленням і одноголосно вигукнув: «Гідний (axios)!». Народ схопив цього християнина і возвів на римський єпископський престол.
6) Обирають кардинали, але насправді впливові родини.
Згодом сильний вплив на обрання папи мали впливові родини Колонів та Орсінів.
В даний час весь берголіанський Ватикан перебуває під владою масонів. Ці чоловіки у фартухах з циркулями використовують різні церковні процедури для досягнення своїх цілей, включаючи вибори папи.
7) Надзвичайні вибори.
У надзвичайних умовах має бути і надзвичайний спосіб обрання, щоб взагалі можна було обрати правовірного папу, а не єретика чи особу, підпорядковану системі масонського владарювання.
Сучасні приписи, які передбачають, що лише кардинала можна обрати папою, не є жодною догмою Церкви.
Також необхідно знати, що Церква побудована на апостолах і пророках (Еф. 2,20). Коли людська структура почне процес самоліквідації, Бог за Своїм провидінням втрутиться у вибори папи незвичайним способом. Так сталося 14 жовтня 2019 року, коли Східна Церква святкує празник Покрову Пресвятої Богородиці. Вісім єпископів східного обряду, після ґрунтовних роздумів і молитви, обрали та проголосили дійсного папу. Вся морально скорумпована система Ватикану в теперішній ситуації не давала жодної надії на вибір правовірного папи, а Франциск Бергольйо через свої єресі є недійсним папою. Обраний архиєпископ ще публічно не прийняв обрання, але й не відкинув.
Схизма
В історії Церкви було декілька схизм. Звернімо увагу хоча б на деякі з них:
1) Акакіанська схизма, зумовлена єрессю монофізитства, за часів папи Фелікса II (483-492 рр.).
2) Велика схизма 1054 року і виникнення православ’я.
3) Західна схизма 1521 року і виникнення протестантизму.
Слід розрізняти схизматика, який відділився від видимого папи, і єретика, який відділився від Христа. Схизматик може бути спасенний, але затверділий єретик ‒ ні.
II Ватиканський Собор зі своїми закодованими єресями поставив католиків на фальшиву дорогу, яка не веде до спасіння. Бергольєвий синодальний шлях в результаті призводить до створення однієї антицеркви Нью Ейдж – синагоги сатани. У ній погани і сатаністи створять фальшиву єдність з католицькими і некатолицькими відступниками. Усі, хто не любить правду, об’єднаються в ній.
І навпаки, у внутрішній єдності у Христі сьогодні перебувають люди, які шукають правду, чи то католики, чи некатолики. Вони виступають проти системи глобалізації, гендеру, оцифровування людини, небезпечної вакцинації, чіпування та сатанізації.
Законні та незаконні папи
Першим незаконним папою був мученик Іполит (217-235 рр.), після нього були Новаціан (251-258 рр.) та Урсин (366-367 рр.). Особливим періодом історії є двоєпапство. Один папа був у Римі, другий ‒ в Авіньйоні. Хоча християнство ще перед тим кілька разів переживало боротьбу між папою і антипапою, проте ніколи раніше суперечки не тривали так довго і ніколи не було таким незрозумілим, де і хто є справжнім папою. Одного і другого підтримували відомі святі, Європа була розділена, одні визнавали одного, інші ‒ другого. Можна іронічно сказати, що лише завдяки єресі консиліаризму на Констанцькому Соборі (1414-1418 рр.) вдалося подолати схизму через обрання Мартина V.
Чому відбувалося розділення? Воно було закликом до покаяння, передусім за світське життя церковних прелатів. Однак вони не каялися. Тому через 100 років після троєпапства настала велика західна схизма, пов’язана з Мартіном Лютером.
В даний час виникла абсурдна ситуація: сьогодні відокремлення від Бергольйо, який окупує папський престол, не є схизмою, бо т.зв. Франциск є архиєретиком. Він не хоче залишити уряд, тому справжній католик, вірний Христові, повинен залишити Бергольйо і берголіанство.
З погляду історії оцінюємо також теперішню Церкву. Ніколи в історії не трапилося, щоб глава Церкви так систематично ліквідував основні підвалини віровчення та моралі і масово, під фальшивим послухом, переводив католиків не до православ’я чи протестантизму, а прямо до сатанізму! Він пов’язаний з привілеюванням гендеру, ЛГБТК, з ідолопоклонством Пачамамі та з одностатевими шлюбами. Це вже не є правовірний Ватикан, це духовний Вавилон, блудниця антихриста! Він послідовно ліквідує останні залишки правовірності, яка є умовою спасіння.
На чолі Христової Церкви не може бути архиєретик і його наступники, навіть якби брати-масони легко забезпечили це, відповідно до гасла Бергольйо «fratelli tutti!». Вони вже сьогодні фактично керують Ватиканом і папськими виборами. Після відходу Бергольйо настане або варіант А – тобто послідовник Бергольйо, або варіант Б – тобто назовні правовірний папа, який, однак, легалізує Бергольєвий розклад. Є ще й інший варіант. Лякання схизмою ‒ це лише маніпуляція, щоб віруючі боялися відділитися від апостазії. Мета людини – спасти душу, а не залишатися в структурі, яка явно зрадила Христа і Його вчення і на якій лежить Боже прокляття, анатема (див. Гал. 1,8-9). Якщо надзвичайним способом буде реалізована альтернатива з папою, який виступить проти єресей берголіанства, то щирі католики матимуть вихід. Але він мусить рахуватися з переслідуванням і мученицькою смертю.
Великою надією є Американський континент, бо Європа отруєна німецькими єретиками, які вже втратили розум і пропихають шлюби содомітів. Цей німецький релігійний фашизм просував також єресі II Ватиканського Собору. Сьогодні пожинаємо плоди.
Звертаємось зі закликом до католицьких єпископів та священиків Сполучених Штатів і всіх держав Центральної та Південної Америки: Боріться за справжню реформу! Відділіться від Бергольйо і від його апостатичного синодального шляху та прийміть правовірного папу, який забезпечить процес відродження на Американському континенті. Тоді відродження пошириться і на інші континенти.
Щирим католикам загрожує небезпека піддатися демагогії єпископа-помічника Шнайдера, який нібито засуджує єресі, але пропагує єретика Бергольйо як видимого главу Церкви. Він особливо впливає на священиків Братства св. Пія X. Насправді ж він перебуває в прямому антагонізмі щодо його засновника, архиєпископа Марселя Лефевра, який першим ясно виступив проти єретичного Собору. Колишній нунцій в США Карло Марія Вігано також ясно засудив II Ватиканський Собор. Шнайдер, на відміну від них, говорить лише про косметичні коригування, але невідступно захищає Собор.
Що сказав архиєп. Лефевр про Собор? «… Ми відмовляємося і завжди відмовлялися наслідувати Рим неомодерністських тенденцій, які яскраво проявилися на II Ватиканському Соборі та після Собору в усіх випливаючих з нього реформах».
Виходимо з історії та сучасної ситуації і закликаємо всіх щирих католиків до молитви. Щодня молімося вервицю, якщо можливо, в час з 20:00 до 21:00. Молімося в єдності в намірі правовірного папи та за єпископів Американського континенту, щоб вони зробили крок віри для порятунку Церкви.
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
28.06.2022
Завантажити: ВВП: З історії папських виборів, єресей і схизм (28.06.2022)