Реакція архиєпископа К. М. Вігано на промову Бергольйо в Сінгапурі та на відкриту апостазію того, хто представляє себе главою Церкви
Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v5jza0d-335889517.html
https://cos.tv/videos/play/56431079086396416
https://youtu.be/A5bYc0bbRWA
Завершилася 45-а «апостольська» подорож, під час якої Бергольйо відвідав Індонезію, Папуа-Нову Ґвінею, Східний Тимор та Сінгапур.
13 вересня у Сінгапурі на міжрелігійній зустрічі з молоддю Бергольйо заявив: «Кожна релігія — це шлях до Бога. Вони наче різні мови, щоб прийти до Бога, але Бог є Богом для всіх. А оскільки Бог є Богом для всіх, то всі ми є Божими дітьми. „Але мій Бог значніший ніж твій!”. Хіба це правда? Існує лише один Бог, і кожен з нас має свою мову і шлях, щоб прийти до Бога. Сикхи, мусульмани, індуїсти, християни — це різні шляхи».
Реакція архиєпископа Карло Марії Вігано:
«Я є дорога, правда і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене» (Ів. 14,6)
Бергольйо своїми безбожними заявами, зверненими до молоді в Сінгапурі про те, що „всі релігії є шляхом до Бога”, ображає велич Бога, зраджує божественне Об’явлення, зневажає головні таїнства нашої віри та зводить нанівець відкупительну жертву Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа.
Його брехливі слова особливо підступні, тому що вони звернені до нових поколінь, яких Бергольйо обманює вірою в те, що можна спастися, не визнаючи, що Ісус Христос є Син Божий – Єдиний Спаситель, і що Його Церква є єдиним ковчегом спасіння. „Я є двері” (Ів. 10,9), – сказав наш Господь про Себе. Заперечувати цю істину означає відступити від віри і потоптати хрест. Зробити це з найвищого Престолу – це скандал безпрецедентної серйозності, який перевершує лише страхітливе і співучасне мовчання більшості єпископату.
„Рassio Ecclesiæ” довершено зрадою узурпованої влади і зрадою нового Синедріону, який є таким же відступницьким».
Архиєпископа Карло Марію Вігано найбільше шокує те, що єпископи, тобто наступники апостолів, толерують відкриту апостазію Бергольйо:
«Як Наступник Апостолів може толерувати відкрите відступництво від віри того, хто представляє себе як Глава Церкви?
Те, що нас шокує і наповнює жахом, це не стільки серія мономаніакальних провокацій Бергольйо, який тепер дав докази своїх бунтарських та апостатичних схильностей, скільки ганебна співучасть цілого єпископату. Я не можу зрозуміти, як Наступник Апостолів може толерувати відкрите відступництво від віри того, хто представляє себе як Глава Церкви, ніби це були марення неврівноваженої людини, на яку не варто звертати надто багато уваги. Я зі страхом думаю про те, як наш Господь звинуватить їх, коли вони стануть перед Ним і повинні будуть дати звіт за своє мовчання на систематичне нищення Церкви. Це ті страшні гріхи, за які ієрархія повинна каятися і просити прощення».