ВВП: Цитати пап і церковних авторитетів у питанні папи-єретика
Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v45p7t3-251439303.html
https://ugetube.com/watch/YKWmdx27HCQgiPY
https://youtu.be/abjvLpMF4ck
https://cos.tv/videos/play/49860636320502784
https://www.bitchute.com/video/HxEzsFRbSGR0/
Папа Павло IV в «Cum ex apostolatus officio», папа Інокентій III і теологи вчать, що єретичний папа є скинутий Богом.
Єпископ Шнайдер навчає прямо протилежного ‒ що навіть якщо б папа проповідував якісь єресі, Церква не може його скинути, оскільки він має владу прямо від Бога. Але згідно з догматичною буллою, такий єретичний папа є скинений Богом. Про це свідчить вислів Святого Письма: «Хто б проповідував інше євангеліє, хай буде виключений, проклятий – анатема» (Гал. 1, 8-9).
Цитата Папи Інокентія III (1198): «Папа не повинен бути надто самовпевненим у своїй владі, а також не повинен необдумано насолоджуватися своєю честю та високим становищем, бо чим менше його судять люди, тим більше його буде судити Бог. Тим менше римський понтифік може величатися, бо його можуть судити люди, точніше, можуть вказати йому, що він уже засуджений, якщо, наприклад, впав у єресь; бо хто не вірує, той уже засуджений. У такому випадку про нього слід сказати: „Якщо сіль втратить свою солоність, вона не годиться ні на що, хіба щоб люди її викинули й потоптали”».
Інокентій III своїм твердженням підкреслює, що якщо папа впаде в єресь, то цим провиниться проти правд віри, які забезпечують спасіння. Тоді до нього відноситься Боже слово: «Хто не вірує, той вже засуджений». Єресь заперечує правди віри та моралі і є причиною невіри в ці правди, об’явлені нам Божим словом. Папа Інокентій III у випадку папи-єретика посилається на твердження Христа про сіль, яка втрачає свою сутність, тобто солоність, а тому її викидають і топчуть. Іншими словами, папа-єретик зрадив суть папського уряду, який полягає в захисті правд віри та моралі, а пропагуючи єресь, чинить протилежне. Тому він не може обіймати пастирський уряд Христа. Через єресь він перестав бути Христовим пастирем.
Св. Антоній (1459): «У випадку, якщо папа стає єретиком, на підставі лише цього факту і без будь-якого подальшого вироку він відлучений від Церкви. Голова, відділена від тіла, не може бути головою того самого тіла, від якого вона була відділена».
Св. Антоній знову підкреслює, що єретик сам виключає себе з Церкви, тобто перебуває поза Містичним Тілом Христовим і тому не може бути його Главою.
Св. Франциск Сальський (1622): «Коли папа є явним єретиком, він ipso facto втрачає свою гідність і опиняється поза Церквою».
Що означає термін явний єретик? Це означає, що його єресі не приховані, а публічні. Такий єретик навіть без церковного суду ipso facto позбавляється сану, оскільки, як єретик, не є членом Тіла Христового. Що стосується Хорхе Бергольйо, то ця теза також підтверджує, що він не є папою, навіть якщо продовжує окупувати цей уряд. Рішенням у даній ситуації є відділення від нього єпископів з їхніми дієцезіями. Якщо вони не відділяться, він звільнить їх з посади, призначить туди членів своєї єретичної секти і легко перетворить всю Церкву в антицеркву Нью-Ейдж. І все це під фальшивим послухом, який, крім того, встановлює для всіх, для всіх… содомітське та ідолопоклонницьке антиєвангеліє, через яке, однак, Божа анатема падає також на всіх, які під фальшивим послухом папалатрії зраджують Христа і шлях спасіння.
Вернц-Відаль «Канонічне право» (1943): «Через загальновідому і відкрито проголошену єресь, Папа Римський, якщо впаде в єресь, вважається через сам факт [ipso facto] позбавленим юрисдикції ще до будь-якого декларативного рішення Церкви».
Каноністи Вернц і Відаль повторюють факт, який підтримують вчителі Церкви і який має на меті захищати правди божественного об’явлення, дані нам для спасіння, від людини, яка є єретиком і узурпувала папський уряд. Єресь суперечить вченню Христа. Той, хто займає уряд Христа для захисту віри, не може зловживати ним, щоб нищити правди віри і моралі. Якщо це зробить, то тим самим ipso facto є виключений з Церкви і перестає бути папою. Якщо б його не виключили, то це закінчилося б так, як тепер сталося з псевдопапою Франциском і єрессю папалатрії: вірять у найгрубіші абсурди, що суперечать розуму, вірі, Святому Письму і всій Традиції, святим отцям і совісті, і стверджують, що ні в якому разі папу-єретика не можна позбавити уряду.
Кажуть, що єретика треба послухати та приймати його єретичне вчення, і таким чином під фальшивим послухом, який, однак, є непослухом Богові, іти з ним до вічної загибелі. Ось до такого абсурду веде нас нині єресь папалатрії. Тому дуже актуально ще раз нагадати собі правди церковних отців і правовірних каноністів та відповідно до них послідовно діяти. Бергольйо добровільно не відступить, тому кожен правовірний єпископ зі своєю дієцезією і кожен священник зі своєю парафією повинен відділитися від нього, інакше він бере участь у бунті проти Бога! Він змушений зневажати Христа і приймати сатанинську доктрину, і навіть приймати за норму, за прикладом Бергольйо, посвячення сатані, а замість Божого закону приймати содомітські та ЛГБТК-антизакони. Хто таким чином цілковито не підкориться Бергольйо, тому він не дозволить займати жодної посади в Церкві, яку окупує разом зі своєю сектою.
Удальрікус Бесте «Вступ до Кодексу» (1946): «Чимало каноністів навчають, що, окрім смерті та абдикації, папську гідність можна втратити і впавши до певного божевілля, яке юридично прирівнюється до смерті, а також через явне і запекле єретичне вчення. У другому випадку папа автоматично втратив би свою владу, і дійсно, навіть без винесення жодного вироку, оскільки Перший Престол (тобто Престол Петра) ніхто не судить… Якщо папа впадає в єресь, він перестає бути членом Церкви. Той, хто не є членом якоїсь організації, звичайно, не може бути її головою».
Як еквівалент смерті тут вказується божевілля. Загальнопоширена єресь має такі ж наслідки, як і божевілля, тобто юридично прирівнюється до смерті. У цьому випадку папа автоматично втрачає свою владу без жодного вироку. Цей випадок повністю стосується архиєретика Хорхе Бергольйо, який, незважаючи на це, продовжує займати папський уряд і добровільно не піде у відставку. Чому? Бо єресь папалатрії охопила Католицьку Церкву. Тому псевдопапа може насміхатися над Святим Письмом, Традицією, святими отцями та канонічним правом.
Він закріпив свою владу за допомогою секти однодумців, яка підтримує його і яка, крім того, навіть якщо він помре, продовжуватиме окупувати папський уряд. Такого відлякуючого випадку в історії Церкви ще не було. Хто винен? Ті, які, незважаючи на всі його єресі, не відділилися від нього, і ті, які респектують його бунт проти Бога і добровільно дозволяють себе викинути та звільняють уряд членам його секти. Вона має на меті трансформувати всю Церкву – перетворити її в антицеркву Нью-Ейдж, зловживаючи папською владою.
Матеус Короната «Інституції канонічного права» (1950): «Той, хто відкрито визнає єресь, ставить себе поза Церквою, і навряд чи Христос збереже примат Своєї Церкви для такого негідника. Отож, якщо б Папа Римський проголошував єресь, то ще до будь-якого вироку він втратив би свою владу».
Як папа може проголосити єресь? Усно, письмово, жестом, вчинком і практичною діяльністю, якою пропагує єресь. Все це стосується Хорхе Бергольйо. Звідси випливає, що ще до будь-якого засудження він вже втратив свою владу, а тому не є дійсним папою. Св. Альфонс Ліґуорі підтверджує цей факт, кажучи: «Якби Бог допустив, щоб папа став затятим і бунтівним єретиком, силою цього факту він перестав би бути папою, а апостольський престол був би вакантним (sede vacante)».
Триматися недійсного папи і не хотіти від нього відділитися – це плід єресі папалатрії. Таким чином така особа (чи то єпископ, чи священник, чи простий віруючий) зраджує Христа і втрачає надію на вічне спасіння.
Вірні дезорієнтовані, коли на кожній Літургії чують: «В єдності з нашим папою Франциском». Це буквально прикликання прокляття. Потім це проявляється духовною сліпотою. Крім того, Святою Літургією зловживають, щоб пропагувати архиєретика Бергольйо, ніби він є дійсним папою. Чому так є? Бо священники і єпископи перебувають у страху. По-перше, у страху бути викинутими, а по-друге – у фарисейському страху, щоб не втратити католицького іміджу і не бути очорненими як т.зв. схизматики. Така позиція є трагічною оманою. Чому вони не мають спасительного страху за свої і довірені їм душі? Якщо Бергольйо захоче вигнати єпископа з дієцезії, він ні за що не може відійти, навіть ціною смерті. Тільки так він врятує дієцезію від хижих вовків берголіанської секти. Він повинен стояти на своєму місці як добрий пастир за прикладом Христа, який віддає своє життя за овець. Пора відкинути фальшивий страх і рахуватися навіть з катакомбами. Але добровільно не відступати з жодних позицій!
Хай навіть десять священників у дієцезії погодяться не згадувати імені єретика Франциска. Коли єпископ їх вижене, хай не відходять. Сьогодні героїчна чеснота – це святий непослух. Цей святий непослух архиєретику мусить проявити кожен священник і єпископ. Інакше він або стане зрадником Христа, або лжепапа його викине. Бергольйо ні на міліметр не відступить від свого шляху бунту проти Бога. Він не боїться вбивати душі, а ви боїтеся рятувати душі? Тут діє слово Ісуса: «Ніхто не має більшої любові, ніж той, хто віддає життя за своїх (і Христових) друзів». Відважний єпископ залишиться зі своєю дієцезією і не підкориться єретику. Цей процес радикального відділення від найбільшого ворога Христа та його антицеркви вже нарешті має розпочатися! Інакше вся Церква поступово перетвориться в синагогу сатани. Провина за це ляже на вас, боягузливі єпископи і священники, які заглушуєте свою совість єрессю папалатрії.
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
1.12.2023
Завантажити: ВВП: Цитати пап і церковних авторитетів у питанні папи-єретика (1.12.2023)