ВВП: Догматична булла «Cum ex apostolatus officio» та її актуалізація
Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v42ljvz-246229487.html
https://ugetube.com/watch/mbPu9B4zkKacB6I
https://youtu.be/1re5iywukTA
https://cos.tv/videos/play/49455828686901248
https://www.bitchute.com/video/izDSFBXzalMr/
У догматичній буллі «Cum ex apostolatus officio» сказано: «Єпископ… або кардинал… Римської Церкви, навіть якщо би був… Римським Папою, – якщо до свого призначення на пост кардинала або до свого обрання на Папу Римського відхилився від католицької віри і впав у єресь, то він був призначений або обраний недійсно і нечинно, навіть якщо й був одноголосно обраний усіма кардиналами».
Павло IV наприкінці Догматичної булли проголошує: «Нікому не дозволено змінювати цей документ… або зухвало виступати проти нього. Якщо б хтось спробував це зробити, нехай знає, що накличе на себе гнів Всемогутнього Бога і святих апостолів Петра і Павла» (1559 р.).
Чи стосується ця догматична булла явного архиєретика Хорхе Бергольйо?
Справа в тому, що після посвячення сатані в Канаді (2022) і після жовтневого Синоду єресі Бергольйо досягли свого апогею. Очевидно, що Бергольйо зловжив папською владою, запроваджуючи т.зв. благословення союзів содомітів. Це бунт і найважчий злочин проти Бога-Творця та даного Ним порядку сотворення. Через ці найбільші злочини проти 1 та 6 заповідей Декалогу і водночас проти вчення Христового Євангелія Бергольйо як архиєретик виключив себе з Церкви. Папський престол він окупує незаконно та зловживає ним всупереч тій меті, задля якої він був установлений.
Коли Бергольйо під час свого папства вперше вчинив публічну єресь у справі пропаганди содомії? Це було 2013 року під час його повернення з Ріо-де-Жанейро. Найвищий уряд Церкви повинен захищати вчення віри і моралі, тобто мусить називати гріх гріхом – так, як це є насправді, і засуджувати його як перешкоду до спасіння. Водночас він зобов’язаний вказувати на Спасителя, який взяв на Себе гріхи світу. Якщо він цього не робить, а, навпаки, навіть узаконює гріх, то зловживає верховною владою для масового поширення смертоносної інфекції, пов’язаної з духовною темрявою та вічною смертю.
Зусилля Бергольйо просунути легалізацію гомосексуалізму, зловживаючи папським урядом, тривали протягом десяти років. Це було миття і цілування ніг транссексуала, у фільмі «Франческо» він пропагував шлюби содомітів, а крім того пропагував усиновлення дітей для них, хоча добре знає, що багато з содомітів також є педофілами. На Синоді у справах молоді (2018) він намагався запровадити до церковних документів ЛГБТ-термінологію, у США заборонив розслідувати гомосексуальні скандали в Церкві, посилаючись на те, що це глобально вирішуватимуть на зустрічі єпископів у Римі. Нічого не вирішилося, а навпаки – він запрограмував тут запровадження т.зв. супроводу гомосексуальних осіб. Насправді це означає, що їм не можна говорити, що гомосексуалізм є гріхом, і не можна вести їх до покаяння, через яке вони могли б звільнитися від цього гріха. Так він висміяв зусилля американських єпископів.
Бергольйо запрошує до Ватикану відомих прелатів-гомосексуалістів і доручає їм найвищі посади в Церкві. Коли архиєпископ Вігано закликав його піти у відставку разом зі своєю гомо-мережею, він нахабно з нього насміявся і грубо та брехливо очорнював його, називаючи «обвинувачем братів». До Ватикану на приватні візити він фактично запрошує лише гомосексуалістів, транссексуалів і масонів. Цим демонструє свою ідеологічну єдність з програмою ЛГБТК-2030.
Весь т.зв. синодальний шлях маскувався впродовж 2,5 років. Насправді з самого початку йшлося про приховане просування ідеології гомосексуалізму, тобто, по суті, про скасування моральних засад і Божих законів. Цим лжепапа виключає необхідність покаяння та відкупительної жертви Христа за наші гріхи. Шлях спасіння він замінює широкою дорогою до загибелі. Жовтневий Синод за закритими дверима, як свідчив кардинал Мюллер, мав своєю основною метою церковну легалізацію гомосексуалізму, пов’язану з т.зв. благословенням таких грішних союзів.
Ще минулого року Бергольйо таємно ініціював практичну єресь легалізації содомії з т.зв. благословенням гомосексуальних і квір-пар через Конференцію єпископів Німеччини та Бельгії. У січні 2023 року Бергольйо публічно оголосив світовим ЗМІ, що єпископи повинні пройти конверсією і вітати осіб ЛГБТК. Тому очевидно, що Бергольйо не припустився одноразової помилки, і це не була просто теологічна помилка чи лише матеріальна єресь. Він все це робив і робить свідомо та програмно і не має наміру відступати. Цей його довготривалий намір свідчить про те, що він був єретиком ще до обрання на папу і прийняв папство з наміром систематично ліквідувати Божі закони та легалізувати содомію.
Є факти з минулого, які доводять, що Бергольйо, ще будучи єпископом і кардиналом у Буенос-Айресі, зловживав своєю церковною владою, щоб легалізувати содомію в державних законах. Про це свідчить його загальновідоме листування з відомими політиками, а також його діяльність, спрямована на звільнення з в’язниці злочинців, покараних за содомію, пов’язану з педофілією. Таким чином, до нього відноситься твердження догматичної булли Павла IV «Cum ex apostolatus officio», що його обрання на папський престол було недійсним і нечинним.
Ситуацію з Бергольйо можна порівняти зі злочинцем, який скоїв кілька вбивств, але не був відразу спійманий на місці злочину і викритий. Коли за 10 років злочинної діяльності його нарешті спіймали на гарячому, тільки тоді стало можливо провести ретроспективне розслідування його злочинних дій. Ті злочини, які в минулому замовчувались, потім були додатково розслідувані, аж до першого, який доводить, що він уже був злочинцем і заслуговував на справедливе покарання.
Подібна ситуація склалася з Хорхе Бергольйо. Тільки тепер, оглядаючись назад, можна поставити до світла факти і на їх основі визначити недійсність церковних санів, які він приймав як єретик.
Щодо недійсності прийняття папського уряду архиєпископ Вігано висловлює це коротко:
«На практиці, безперервна і узгоджена серія дій (Бергольйо) явно суперечить меті, заради якої існує папство… Він демонструє рішучість використовувати папський авторитет і владу, що випливає з нього, для підривних цілей. Це підриває сам авторитет… оскільки викриває мислення Бергольйо та його несумісність з посадою, яку він займає… Бергольйо задумав використати і досі використовує папство для знищення Церкви та погибелі душ».
Можна додати, що навіть проста логіка доводить, що якщо хтось із самого початку на посаді, яку займає, постійно діє всупереч меті, яку посада ставить перед ним, то очевидно, що він узурпував посаду з протилежною метою. Бергольйо мав намір зловживати папською владою для ліквідації Церкви ще до папських виборів, а тому відповідно до догматичної булли папські вибори є недійсними та нечинними.
Трагедія полягає в тому, що, незважаючи на те, що ця правда тепер відкрита і висловлена, багато єпископів продовжують вважати Хорхе Бергольйо дійсним папою. Вони підкоряються йому, незважаючи на те, що він відкрито прагне самознищення Церкви та перетворення її в антицеркву Нью-Ейдж. У цій ситуації кожен єпископ зобов’язаний, доки є час, відділитися разом зі своєю дієцезією від фальшивого підпорядкування Бергольйо та його секті. Якщо Бергольйо захоче позбавити його уряду, як це сталося з єпископом Стріклендом, то він не тільки не мусить, але й не повинен підкорятися. Накази Бергольйо є недійсними та нечинними.
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
26. 11. 2023
Завантажити: ВВП: Догматична булла «Cum ex apostolatus officio» та її актуалізація (26. 11. 2023)