skip to Main Content

Непомильність папи і реальність єресей – 1 частина

22. 02. 2017

Сьогодні Франциск виступає як гробар папства і Церкви.

Який справжній сенс папства – непомильності і примату? Вже з перших століть папа був захисною скелею Церкви, яку «ворота пекельні не подолають» (Мт. 16,18). Суть Церкви – збереження спасительних правд віри, яка базується на особистому відношенні до Христа. На І Ватиканському Соборі (1871) був сформульований догмат про непомильність папи. Непомильність стосується області віри і моралі. Однак в історії Церкви були і папи, які або впали в єресь чи її схвалили, або своїм життям доводили, що є відступниками (втратили віру в Христа). Після проголошення догми про непомильність папи вороги Церкви – масони – почали конструювати план, як найефективніше – з допомогою уряду апостола Петра – знищити Церкву і віру в Христа. У документі масонів Alta Vendita сказано: «Вони будуть думати, що йдуть під прапором ключів Петра, але вже давно ітимуть під нашим прапором…».

Католики – як прості люди, так і священики та єпископи, – переконані, що Бог не може допустити обрання папи-єретика. Вони абсолютно не припускають, що папа міг би упасти в єресь або навіть відпасти від віри. Але це – трагічна помилка! Це таке ж примітивне мислення, як і тоді, коли євреї думали, що Бог не може допустити зруйнування храму. Бог це може допустити, коли люди та ієрархія відпадуть від Бога. Католицька теологія не вчить, що папа не може згрішити, а тільки вчить, що папа є непомильний в питаннях віри і моралі, коли говорить ex cathedra. Православні роблять висновок, що католики розуміють поняття примату так, що папа не може згрішити. Тоді на окремих випадках гріхів пап в історії доводять, що це брехня. Ватикан і церковна ієрархія, хоча й офіційно не навчає так, як кажуть православні, але змушує людей так думати. Католикам було нав’язано «чеснотливе» мислення, що Бог не може допустити, щоб на уряд єпископа, кардинала або навіть на місце самого папи могла потрапити людина, яка є єретиком, або той, хто свідомо виступає проти Христа і Церкви та має план похитнути віру і моральні принципи, проповідувані Євангелієм! Але все це сталося, і сьогодні вже бачимо реальні факти і докази зради всередині Церкви, передусім з початку ХХ століття і аж до сьогодні.

З історичних фактів, які свідчать про єресі і злочини, вчинені папами, ясно випливає, що якщо хочемо захищати непомильність і примат папи, то мусимо краще сформулювати, за яких умов діє харизма та непомильність. Просте правило дав папа Павло IV: «Якщо єпископ чи папа перед обранням, або і після обрання, став єретиком, то займає уряд незаконно – все, що робить, є недійсним» (див. булла «Cum Ex Apostolatus Officio»).

Церква чітко сформулювала універсально дійсні правди віри, які існують вже 2000 років. До них належить насамперед те, що спасіння є тільки в Ісусі Христі та що Святе Письмо натхненне Богом – містить історичні факти, а не міфи. Божому люду було дано Десять Божих Заповідей, були установлені Таїнства… Християни знають зі Святого Письма, що погани поклоняються демонам, а ісламський Аллах не має нічого спільного з істинним Триєдиним Богом… Якщо якийсь папа порушує ці правди віри, кожен правдивий християнин може це ясно розпізнати і легко розсудити, що те, що проповідує папа, не узгоджується з вченням Церкви і Святого Письма, але суперечить йому.

Папа є непомильним в питаннях віри і моралі ex cathedra, доки належить до Церкви, тобто якщо перебуває в єдності з Христом і Його вченням! Так само і Святі Таїнства діють «еx оpere operato» з умовою, що дотичний священик чи єпископ перебуває в єдності з Христом і з правовірним вченням Церкви. Якщо він відпав – став відступником, «еx оpere operato» вже не діє. Так само не діє і непомильність папи. Коротко кажучи, єретик вже не є папою, ані ніколи ним не був.

Сьогодні Франциск цілує ноги транссексуалам, а цим освячує це збочення. Він закликає до ісламізації кожної парафії і монастиря. Він видав єретичну ексгортацію… Незважаючи на це, католики не сміють навіть засумніватися у будь-яких єретичних словах і жестах папи, а тим більше правдиво їх оцінити. Цим психологічним елементом в Католицькій Церкві свідомо зловжили єретики і масони з метою маніпулювати католиками, змінити правди віри, а тим самим і знищити спасительну віру! Але католики і далі мають думати, що є католиками, хоча під проводом апостатів вже стали апостатами. Вони повинні думати, що є християнами і вірять в Христа, хоча через підпорядкування апостатам втратили Духа Христового і прийняли духа анихриста! Який вихід? В 2 частині під назвою «Модернізм і церковна евтаназія» детально розглянемо це питання.

 

+ Ілля

Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

+ Методій, ЧСВВр          + Тимотей, ЧСВВр

єпископи-секретарі

 

 

Back To Top