ВВП: Бергольйо хоче скасувати целібат священників, щоб створити хаос для самознищення Церкви
Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v3z6zt7-240511435.html
https://ugetube.com/watch/AYn4989WPZV7kHI
https://cos.tv/videos/play/49017928977518592 https://youtu.be/ukhda9c4X5Y
https://www.bitchute.com/video/7PBbmJfFtsIX/
Бергольйо має хитрий план поступового скасування целібату з метою створення хаосу і завершення деструкції Церкви. Відразу ж під час свого першого візиту на Всесвітній день молоді у 2013 році він закликав усіх присутніх: «Створюйте хаос!». Потім у літаку він хитрою формуляцією схвалив гомосексуалізм, сказавши: «Хто я такий, щоб його (гомосексуаліста) судити?». Сьогодні, через десять років, бачимо, що це була не просто одноразова заява, а що нею він розпочав свою програму деструкції всередині Церкви. Хаос, який цілеспрямовано викликає Бергольйо, має замаскувати глибокі зміни, які він робить і має намір робити, щоб завершити трансформацію Католицької Церкви в одну глобалістську антицеркву Нью-Ейдж.
Що таке хаос? Хаос – це беззаконня, безлад, в якому людина не може домогтися справедливості і відстояти правду. Все перевернено догори ногами, а злочинам і обману немає меж. За хаосом стоїть дух брехні і смерті, диявол. Бог, навпаки, дав нам Свій порядок, який нас захищає. Бергольйо цілеспрямовано створює хаос, щоб дезорієнтувати католиків і щоб вони втратили спрямування на ціль, якою є спасіння душі. Хаос змушує їх займатися несуттєвими справами, поки Бергольйо просуватиме поступові, але незворотні зміни, які завдають дочасної та вічної шкоди душам.
На жаль, мусимо визнати, що і II Ватиканський собор викликав хаос. Вівтарі поверталися задом до кивоту або кивоти переносилися до бічної каплиці. Цей хаос мав свою мету. У теологічні дисципліни непомітно проник дух неомодернізму. Були поставлені під сумнів найосновніші підвалини віри – спасительна смерть Христа на хресті, Його історичне та реальне воскресіння і божественне натхнення Святого Письма. Водночас цей хаос створив простір для пошани до поганства та його культів. Віруючі прийняли фальшиву суспільну думку про те, що християнство і поганство є рівноцінними шляхами до спасіння.
Кардинал Ратцінґер у своєму інтерв’ю з Мессорі 1984 року констатував, що після II Ватиканського собору почали захоплюватися усім східним. Християнська духовність була витіснена, запроваджувалися медитації йоги чи дзен-буддизму, поширювалася псевдодуховна література. Духовне життя замінили найсучасніші психології, що призвело до втрати сенсу покликання. Найбільше від цього постраждали жіночі монастирі. У США в католицьких школах викладали монахині. Із втратою покликань та відходом монахинь школи перейшли до держави. У Канаді кард. Ратцінґер вказав на катастрофу в католицькому Квебеку, де після собору кількість монахинь стрімко скоротилася, а нових покликань майже не було.
Стало модно запрошувати до монастирів буддистських монахів, т.зв. для відродження духовності. Це робили бенедиктинці, ксаверіани, єзуїти… Це призвело до антимісії всередині Церкви. У цьому хаосі неможливо було захищати правовірне вчення. Так звана пошана до інших релігій, тобто до поганських культів, не дозволяла дотримуватися першої заповіді Декалогу. Поширювалися єресі модернізму, але священники, замість того, щоб захищати віру, мали дбати про реформу літургійного простору та Літургії. У цих умовах хаосу підкреслення суті, що Ісус є єдиним Спасителем, розглядалося як образа інших релігій. Первородний і особистий гріх, відкупительна жертва Христа на хресті, тобто найсуттєвіші правди, були усунені набік.
На зміну місії прийшла антимісія поганства. Християнську духовність замінила соціальна діяльність. Цей дух світу і поганства відкрив двері аморальності. Формальність замінила живе відношення до Бога. Християнська мораль без мотивації живої віри стала лише непосильним тягарем.
Через Синод про синодальність Хорхе Бергольйо довершує створення умов для повного хаосу, якому має послужити і скасування священничого целібату. Тим часом Бергольйо безперешкодно реалізуватиме свій намір перетворення Церкви в антицеркву Нью-Ейдж. Цьому передувало його посвячення сатані в Канаді та інтронізація демона Пачамами у Ватикані.
В Літургії після «Отче наш» священник молиться: «Боже, … допоможи нам у Своєму милосерді, щоб ми, завжди вільні від гріха та безпечні від усякого сум’яття, сповнені надії, очікували пришестя нашого Спасителя, Ісуса Христа».
Але Бергольйо, навпаки, прагне щоб ми всі опинилися в неволі гріха. Хоче, щоб ми потрапили в небезпеку, спричинену хаосом. Він не очікує приходу нашого Спасителя, але готує прихід фальшивому спасителю.
Що стосується целібату, ми, як східні єпископи, по праву можемо застерегти західне священство від його скасування. З іншого боку, ми також знаємо і проблематику священничого целібату в Західній Церкві. Священник сьогодні піддається надзвичайному тиску світу. Крім того, підготовка до священства недостатня, і священник зазвичай відчуває себе у парафії самотнім. Однак скасування целібату не є рішенням цієї кризи, і ні в якому разі це не є Божа воля. Це не вирішить питання священничої духовності і не призведе до віднови Церкви.
Єдине рішення в цій ситуації – це повернення до здорових духовних принципів та відновлення порядку, який захищає священника і спонукає до духовного життя. Але священник не може це зробити сам, йому потрібна спільнота. В цій ситуації виходом для священників є запровадження напівмонашого життя. Група з 4-7 священників хай в неділю ввечері зійдеться на одній із парафій, де проведе 1,5 дня на молитвах, над Божим словом, у братній спільноті та переживаючи таїнство Євхаристії. Це принципи перших християн (пор. Дії 2,42).
Священники зустрінуться ще в неділю ввечері і розійдуться у вівторок після обіду. Що стосується молитви, то необхідно присвятити спільній молитві 3 години, а впродовж 4-ої години, прочитавши літургійні тексти на неділю, промолювати Боже слово, роздумуючи над Святим Письмом. Під час цієї години можна одночасно записувати в зошит думки з молитви над даним текстом. Після цієї години всі користають від спільного ділення тим, що кому відкрив Божий Дух. Духовну користь з цього матимуть і віруючі під час недільної проповіді.
Необхідною умовою для віднови сімей є т.зв. домашня Церква, яка має свій молитовний порядок. Основою є регулярна вечірня молитва в часі з 20:00-21:00. На кожен день для цієї години визначена своя молитовна програма. Частиною домашньої церкви є святкування сьомого дня, коли більшість часу необхідно присвятити Богові, своїй душі, своїй сім’ї та братній спільноті. Це створить міцну основу для відродження Церкви.
Який хаос та катастрофічні наслідки сьогодні принесло б скасування целібату! Мартін Лютер, скасувавши целібат, перетворив єпископів і священників лише на пасторів. Однак Хорхе Бергольйо через скасування целібату перетворить єпископів і священників на содомітів і сатаністів. «Вийди, мій народе, з берголіанського Вавилону!» (Одкр. 18,4).
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
24.10.2023
Завантажити: ВВП: Бергольйо хоче скасувати целібат священників, щоб створити хаос для самознищення Церкви (24.10.2023)