skip to Main Content

Великий піст 2024 – час покаяння: відречися від «Fiducia supplicans» (пастирський лист)

Дивіться це відео також на: https://maria-se-tikkonsola.wistia.com/medias/g8ungk01gk   
https://rumble.com/v4maflc–2024.html    https://youtu.be/2U1BdE2kqXw  
https://cos.tv/videos/play/51694924909286400   
https://www.bitchute.com/video/WdYWHLWNf7Yp/   

Час Великого посту у цей надзвичайний час великої апостазії є часом наполегливого покаяння. Слова Ісуса про покаяння актуальні для кожного з нас: «Сповнився час і Царство Боже близько. Метанойте – змініть  мислення – і вірте в Євангеліє» (Мр. 1,15). «Якщо не покаєтеся, всі загинете» (Лк. 13,3).

З чого повинен каятися кожен католик, кожен священник, кожен монах, кожен єпископ? Усі повинні каятися за публічну апостазію. Недійсний папа Франциск Бергольйо через єретичну декларацію «Fiducia supplicans» трансформував Католицьку Церкву в антицеркву Нью-Ейдж. Цей гріх більший від гріха тих, які приносили жертовні дари поганським ідолам, демонам, і таким чином стали зрадниками Христа, відступниками – традиторами. За правління імператора Деція (249-251) настало жорстоке гоніння на християн. У Нікомидії (сьогодні Ізміт у Туреччині) жив чоловік зі знатного роду на ім’я Кодрат. Переслідування тут розпочав проконсул Переній. Християнина Кодрата змушували принести жертву поганським богам. Він відповів: «Мертвим ідолам не вклонюся. Я не боюся ні бісів, ні тебе, що маєш лише короткочасну владу. Невдовзі я піду до мого Бога, а ти будеш гірко стогнати навіки, бо не хотів пізнати Бога». Переній звелів його жорстоко катувати. Перед тим проконсул наказав привести християн, які відреклися від Христа жестом принесення жертви ідолам. Вони мали завдання переконати Кодрата також поклонитися ідолам. Але Кодрат скористався цією нагодою і, хоч був жорстоко мучений, сказав такі слова: «О нерозумні, чому тільки трохи не потерпіли? Чому злякалися мук? Ви відреклися від Христа! Чому самих себе передали дияволу? Чи ви не вірили у воскресіння мертвих? Чи не чули про Божий суд? Чи не боїтеся невгасного пекельного вогню? Як тепер вистоїте перед Божим судом? Отямтесь! Усвідомте, від Кого ви відпали. Заради цього дочасного і безвартісного життя ви покинули вічне Царство Небесне. Зневажили свого небесного Владику! …Самих себе віддали в полон дияволу! Хіба ви забули Господні слова з Євангелія? Він сказав: „Не бійтесь тих, що вбивають тіло, душі ж вбити не можуть” (Мт. 10,28)». Коли Кодрат це сказав, боягузливі християни стали голосно кричати: «Ми злякалися мук, рабе Божий, і звабилися, як німе стадо. Захотіли ми короткий час тут пожити, і, відрікшись свого Господа, для майбутнього вічного життя померли. Що нам, проклятим, тепер робити?!». Святий Кодрат, бачивши їх заплаканих, мовив: «Будьте мужні, браття! Не впадайте у відчай! Наш Господь  милостивий! Припадіть до Його ніг! Зі сльозами та покаянням тепер визнайте Ісуса Христа! Він очистить вас Своєю кров’ю! Ви ж своєю кров’ю спокутуєте свою зраду». Вони почали плакати і довго лежали, припавши обличчям до землі. Тоді посипали землею свої голови і камінням били себе в груди.  Їхній плач був такий сильний, що все місто збіглося на цей крик, і всі люди дивувалися, що християн охопило таке каяття за їхнє відступництво. Переній наказав ще більше катувати св. Кодрата, а розкаяних християн засудив на спалення, кожного у його рідному місті.

З покаянням визнаймо, що гріх відступництва, до якого звів через «Fiducia supplicans» недійсний папа Франциск, є ще більший, ніж зрада відступників, які під погрозами тортур і смерті зрадили Христа.

Мученики вибрали радше муки і смерть, ніж поклоніння ідолам. Недійсний папа Франциск Бергольйо у 2019 році разом із чародіями та чародійками Амазонії брав активну участь в поганському ритуалі у Ватиканських садах, де прикликали демонів. Опісля в соборі св. Петра Франциск Бергольйо публічно інтронізував демона Пачамаму. У 2022 році в Канаді він публічно посвятився дияволу під керівництвом чародія. Це публічний гріх проти першої заповіді Декалогу. Це публічне відступництво, яке не має аналогів в історії Церкви. Абсолютно зрозуміло, що цей чоловік не може бути видимим намісником Христа на землі, але згідно зі Святим Письмом, догматичною конституцією і вченням церковних учителів і отців, сам себе виключив з Церкви. Це вчення Святого Письма і Традиції.

Що таке «Fiducia supplicans»? Це лжеєвангеліє, лжевчення, яке суперечить Святому Письму, Традиції та всім учителям і отцям Церкви. Це публічний бунт проти Бога та публічне відступництво від Христа та Його Євангелія. Схвалюючи і навіть благословляючи один з найбільших гріхів, декларація «Fiducia supplicans» заперечує суть Символу віри, який виражає правду про те, що Син Божий став чоловіком, щоб спасти нас від гріха. Умовою спасіння з нашого боку є покаяння. Але якщо через легалізацію содомії заперечується гріх як такий, то Христос даремно страждав, щоб спасти нас від гріха. Заперечуючи гріх і благословляючи його, також усувається Декалог, бо гріх вже не називається гріхом і не робиться різниці між добром і злом. Хто приймає вчення «Fiducia supplicans», яке запроваджує благословення гріха содомії та його легалізацію, той публічно зрікається Бога-Творця і Бога-Спасителя, а також зрікається власного спасіння, бо така людина вирішила любити брехню і ненавидіти правду, яка б її спасла. За цю диявольську гордість і бунт такий католицький єпископ, священник чи вірний виголосив над собою вирок вічної смерті, а в годину смерті його чекає вічне засудження в пеклі. Він згрішив проти Святого Духа (див. Мт. 12,32).

У Посланні до Галатів 1, 8-9 Бог вказує, що за псевдоєвангеліє, яким також є «Fiducia supplicans», на псевдопапу Франциска Бергольйо лягло покарання виключення з вічного спасіння, тобто вічне засудження в пеклі. Він допустився хули на Святого Духа (Мт. 12,32). Це покарання також падає на всіх, хто приймає і поширює це псевдоєвангеліє.

Який вихід? Лиш один: метаноя – покаяння. Його передумовою є відречення від «Fiducia supplicans».

Як це реалізувати? Кожен правовірний єпископ повинен чітко відкинути «Fiducia supplicans». Так зробили єпископи Африки, Польщі, Угорщини та інші.

Дієцезіальний єпископ має зробити це відречення у пастирському листі для своєї дієцезії. Єпископи-помічники хай зроблять це іншим публічним способом. Якщо такий єпископ потім отримає декрет, яким недійсний папа та його секта позбавлять його уряду в його дієцезії, то він у своїй совісті зобов’язаний перед Богом продовжувати залишатися при владі, навіть якщо перевищить вік 75 років. Він повинен, як добрий пастир, захищати своє духовне стадо від самогубної єресі «Fiducia supplicans». Декрети, ініційовані псевдопапою, який виключив себе з Церкви, є недійсними і нечинними. Це вчення Церкви, яке ґрунтується на Святому Письмі і Традиції.

Що має робити католицький священник? Хай вийде зі своєї ізоляції і разом з іншими правовірними священниками створить священничу колегію для захисту віри і спасіння душ. Нехай вони разом заохотять нерішучого єпископа зробити радикальний крок відділення від «Fiducia supplicans». Якби єпископ-пропагатор «Fiducia supplicans» відлучував правовірних священників, то хай правдиво інформують своїх вірних і не відходять. Священники хай повчать своїх вірних у проповіді, а наприкінці хай вірні поокремо по черзі підходять до священника, подібно як йдуть до Святого Причастя. Священник кожного запитає: «Чи відрікаєшся „Fiducia supplicans”?». Віруючий відповість: «Відрікаюся, амінь». Це визнання віри і відречення від «Fiducia supplicans», здійснене перед невидимим сонмом ангелів та святих, записано кожному в книзі життя. Через фальшиве антиєвангеліє «Fiducia supplicans» і його фальшиву віру ніхто не буде спасенний. Якщо якийсь священник є прихильником «Fiducia supplicans» і, навпаки, буде публічно схвалювати цю єретичну декларацію або залякувати мирян, які приватно заохочуватимуть вірних відректися самогубної «Fiducia supplicans», то хай вірні відділяться від впливу такого священника. Тут є серйозне «dubium»,  що священник з цим духом антихриста вже недійсно служить Святу Літургію. Святий Дух через нього вже не діє.

Що мають робити віруючі? Якщо священник у парафії пасивний, хай самі розпочнуть спасительну місію для порятунку від самогубної «Fiducia supplicans». Для цього можуть використовувати соцмережі і цей пастирський лист. Пенсіонери і пенсіонерки можуть проводити цю місію в індивідуальних розмовах зі своїми знайомими та особисто пояснювати їм трагічну ситуацію в Церкві після видання «Fiducia supplicans». Можуть дати їм підписати підготовлене відречення або кожен може написати його власноруч: «Я, X. Y., відрікаюся антиєвангелія „Fiducia supplicans”. Підпис……….. дата ………..».

Бажано, щоб підписалися також двоє свідків. Дана особа збереже це відречення. Його можна порівняти з паспортом для перетину кордонів Небесного Царства в годину смерті. Його копія знаходиться в книзі життя даної людини.

Цю місію можна також проводити поштою, листами, адресованими конкретним католикам і католичкам. Хто відмовиться відділитися від «Fiducia supplicans», тому буде тяжко вистояти в годину смерті. Ті, які будуть висміювати, залякувати чи погрожувати ревним місіонерським активістам, ясно дають зрозуміти, кому служать. Вони служать духу брехні і смерті. «Вони полюбили брехню і не прийняли та не полюбили правди, яка б їх спасла» (2 Сол. 2, 9-12).

У теперішній трагічній ситуації через «Fiducia supplicans» католикам обманом нав’язано фальшиве євангеліє (пор. Гал. 1, 8-9), через яке ніхто не спасеться. Це бунт проти Бога та заперечення Святого Письма і Традиції. Єдиний вихід – це правдиве покаяння. Воно починається з кроку відречення від самогубної «Fiducia supplicans».

Всіх вірних у Христі благословляють

єпископи ВВП

11. 03. 2024

 

Розкажи хоча б одній людині про цей пастирський лист.

 

Завантажити: ВВП: Великий піст 2024 – час покаяння: відречися від «Fiducia supplicans» (пастирський лист) (11. 03. 2024)

 

 

Back To Top