ВВП: Вступ до другого етапу синодального самогубства Церкви
Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v1uqfu8-112088240.html
https://cos.tv/videos/play/40375431734268928
https://ugetube.com/watch/ciqKmMteobUIroD
https://www.bitchute.com/video/P5yBqOmemnX2/
27 жовтня 2022 року Ватикан опублікував Робочий документ континентальної фази синодального шляху.
Цитата з документа (пункт 39): «Серед тих, які просять змістовнішого діалогу та гостиннішого простору, ми знаходимо і тих, які з різних причин відчувають напругу між приналежністю до Церкви та власними любовними стосунками, такими як: … люди, що живуть у полігамних шлюбах, особи ЛГБТК і т.д.».
Коментар: Насамперед, це не є змістовніший діалог, а якраз навпаки. ЛГБТК-особи начебто відчувають напругу між приналежністю до Церкви та власними любовними стосунками. Те, що в документі називають напругою, насправді є несумісністю спасительної місії Церкви з нерозкаяністю людини у тяжкому гріху. Гріх ніколи не буде в єдності зі шляхом спасіння. Тут напруга є і завжди буде. Не можна іти одночасно до неба і до пекла.
Т.зв. синодальний шлях уперто відмовляється називати гріх гріхом. Говорить лише про напругу, яка, начебто, має бути усунена. Але це означає, що така Церква з такими парадигмами вже не має на меті спасіння душ. Вона категорично відкидає дотримування Божих заповідей, обманює поневолені душі і утверджує їх на шляху до погибелі. Це злочин проти Бога і проти душ.
Що включає термін ЛГБТ? Лесбіянки, геї, бісексуали і транссексуали, які відкидають Божий Закон і спасительне покаяння. Що означає доповнена буква «К»? Це включає вже і зоофілів, педофілів, некрофілів, садомазохістів, сексуальних маніяків, які вчиняють навіть сексуальні вбивства, і т.д. В Україні один чоловік з такою «К» орієнтацією 30 років тому сексуально зловжив понад 50 жінок, при чому перерізував їм горло. Такі сексуальні збочення пов’язані з порушенням психіки, опанованої нечистими демонами. Христос нечистих демонів виганяв. Але приховувати ці гидоти та злочини під терміном любовні стосунки є злочинною маніпуляцією берголіанської секти.
Відповідно до Божих законів, на Франциска Бергольйо та його секту впало багатократне Боже прокляття і виключення з Христової Церкви. Пропаганда збочення веде до самознищення особи та створює загрозу її оточенню. Суспільство завжди захищалося від цього справедливими законами. Теперішня т.зв. синодальна церква аморальним людям надає переваги, але не веде їх до покаяння. Берголіанській секті не йдеться про їхнє спасіння. Вона стверджує, що такі люди мусять бути прийняті до Церкви без покаяння, а також домагається, щоб вони зайняли і найвищі церковні посади. Це божевілля! Це цілеспрямована сатанізація Церкви!
Синодальний шлях тримає збочених людей на шляху ігнорування покаяння, на шляху до загибелі, називаючи їхні злочини та гріхи любов’ю. Більше того, змушує і простих віруючих, щоб під послухом, за прикладом відступницьких церковних провідників, виступили проти Божих законів і заповідей та перейшли зі шляху спасіння на шлях бунту проти Бога. Це злочин синодального шляху! Ця підміна мислення, ця антиметаноя є ознакою сатанізації, яку просовує синодальний шлях. Синодальний шлях зловживає структурою Церкви з її правовим механізмом і послухом. Так уможливлює глобальне зараження прокляттям всіх континентів. Вона запускає механізм самознищення окремих людей, сімей і цілих народів.
Слід знати, що Франциск не є ані папою, ані членом Христової Церкви. Він сам себе з неї виключив своїми єресями та своїм бунтом проти Ісуса Христа. Тут діє духовний принцип: хто має внутрішню єдність з Бергольйо, його сектою та його маніпулятивною синодальною програмою, на того падає прокляття, яке лежить на Бергольйо. Така особа вже є кандидатом пекла. Якщо від Бергольйо принаймні внутрішньо не відділиться і залишиться в нерозкаянні, буде навіки засуджена.
Цитата з пункту 61: «…Церква повинна знайти способи, як… уможливити жінкам більш повну участь на всіх рівнях церковного життя».
Коментар: Церква побудована на апостолах і пророках (Еф. 2,20). Ми живемо в час гендерної шизофренії, поєднаної з фанатичним фемінізмом. Просовувати те, щоб сьогодні жінки мали так звану більш повну участь на всіх рівнях церковного життя, – це підступний план для прискорення ліквідації Христової Церкви. Крім того, синодальний шлях не лише просовує аморальності ЛГБТК, але й заборонену державними законами полігамію. Для католицьких жінок вона, звичайно ж, зовсім не приваблива.
У світі фемінізація використовується для запровадження саморуйнівної політичної системи. Певний тип жінок навмисно призначається на керівні посади, щоб закулісна еліта, яка керує світовою політикою, могла легко ними маніпулювати. Через них веде до самознищення цілі народи. Цей принцип синодальний шлях прагне запровадити і в Церкві.
Споконвіку було ясно, яку роль в Церкві має жінка. Сам Христос і рання Церква, а також вся 2000-літня традиція визначили становище чоловіків і жінок у Церкві. Прикладом для жінок завжди була Мати Божа у своїй вірності Христу аж під хрест. Її тихе, витривале, жертовне і повне любові служіння Богу є яскравим ідеалом для кожної монахині, а також і для жінки в сім’ї. Мати Божа сама про себе сказала: «Я раба Господня». Сучасні феміністки є рабинями та медіумами демонів. Марія своїми молитвами і своїм тихим терпінням була найбільшим скарбом для Церкви. Замінювати голову, тобто призначення чоловіка, на серце і навпаки – це катастрофа. Голова має своє завдання, а серце також має своє завдання. Обоє потрібні і достойні.
Роль, яку берголіанська секта нав’язує жінці, є штучною, самознищуючою і неприродною. Чому жінка мала б керувати Церквою на всіх рівнях церковного життя? Для Церкви цей план є деструктивним. І в сім’ї чоловік є головою. Це є для захисту жінки та для її блага. Вона має своє завдання – створити тепло родинного оточення, виховувати дітей, приносити жертовну та безкорисливу любов як дітям, так і чоловікові. Для цього потребує черпати силу в молитві. Можливо, саме тому в храмах є більше жінок, ніж чоловіків.
За планом «кращого цінування жінок у Церкві» нинішні ініціатори синодального шляху лише приховуються. Насправді вони мають таємну мету – перевести Церкву в сатанинську антицеркву Нью-Ейдж. Вони добре знають, що надання жінкам ключової ролі в Церкві значно полегшить їм цей перехід. Жінку приховані вороги Церкви легше обмануть обіцянками і лестощами. Насправді вони мають на меті цілковите розбиття інституту сім’ї та Церкви. Для цього їм повинні послужити самі жінки.
Закулісним елітам, з якими Бергольйо є в єдності, йдеться про пропаганду аморальності, ЛГБТК та заперечення 6-ї і 9-ї заповідей Декалогу. Жінки також більш схильні до забобонів і магії, як бачимо на прикладі чародійниць з Амазонії, які мають бути прототипом т.зв. служіння жінок у Церкві. Якщо Синод Бергольйо пропагує участь жінок на всіх рівнях, то в перспективі мають бути не лише дияконки та священниці, але також єпископки і папеси.
У документі вживаються фрази про «слухання», «супровід» і т.д. Але хто кого хоче супроводжувати і куди, якщо порушуються Божі закони та заповіді?! Прості католики прибиті духом світу, який поширюється через мас-медіа, мобільні телефони, інтернет, так що постійно слухають духа цього світу, але Господа Ісуса не слухають, і не слухають Божого слова. Християни також мали б прислухатися до своїх найближчих – жінка до чоловіка, чоловік до жінки, а діти – до батьків і навпаки. На себе вже часу не мають.
Який це абсурд – хотіти, щоб Церква слухала католика, який не слухає Бога, не слухає своїх найближчих і охоплений духом світу! Чому такий католик чи католичка, замість Божого слова і Традиції, мали б стати провідним голосом, що визначає напрямок Церкви? Це цілеспрямовано запрограмований шлях континентального самознищення.
Багато хто запитує, як Бог міг допустити, щоб такий духовний злочинець став папою, коли папство захищене непомильністю в питаннях віри та моралі. Бог допустив його як Божий бич, щоб кожен католик, не тільки священик і єпископ, але й кожен віруючий чинив правдиве покаяння і в своєму житті поставив на перше місце Христа, щоб Він був його Господом і його Богом.
Теперішня Католицька Церква вже від ІІ Ватиканського Собору вперто відкидає шлях правди, шлях покаяння.
Як від берголіанства мають захищатися прості віруючі та священики, які хочуть спасти свою безсмертну душу в цей час хаосу, зради Божих заповідей і зловживання авторитетом? Треба, щоб кожен у своєму житті почав каятися, і Бог дасть кожному світло та силу. Справжня реформа Церкви завжди була пов’язана з покаянням. Його проповідували пророки, Ісус Христос і Його Церква. Секта Бергольйо пропагує протилежне – антипокаяння.
Священик, який сьогодні оприлюднить свою вірність Христу та Його заповідям, буде негайно покараний. Жодного слухання, жодного змістовного діалогу з ним вести не будуть. Тому кожен щирий священик, якщо хоче спастися, мусить хоча б внутрішньо, але радикально відділитись від духа берголіанської секти, яка в даний час окупує Ватикан і зловживає авторитетом Церкви для автогеноциду. Священик, який від Бергольєвої секти внутрішньо не відділиться, накликає на себе прокляття, яке на ньому перебуває.
Синодальний шлях є протилежний до шляху, яким є Ісус Христос. Так званий синодальний шлях веде католиків через поступовий обман до сатанинської антицеркви і до дочасного та вічного нещастя в пеклі.
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
8. 11. 2022
Завантажити: ВВП: Вступ до другого етапу синодального самогубства Церкви (8. 11. 2022)