Проблема примату і непомильності Римського єпископа – папи

11.01.2020

Цитата з документа про непомильність папи: «Римський первосвященик, коли говорить з престолу, тобто коли виконує уряд пастиря та вчителя всіх християн… проголошує вчення про віру чи мораль, якого зобов’язана дотримуватися вся Церква… володіє непомильністю».

Бергольйо, як єретик, грубо зловживає урядом пастиря та вчителя всіх християн, скасовує Божі заповіді і словами та жестами запроваджує іншу євангелію, яка суперечить Святому Письму та Святому Переданню. Тому якщо діє папський примат, цей явний єретик разом зі своїми послідовниками повинен бути вигнаний. Але якщо єпископат, священство та народ і надалі вважають цього єретика дійсним папою і залишають йому владу, то догма про папський примат повинна бути скасована. Церква з єретичним главою перестає бути Христовою Церквою. Вона стає блудницею антихриста!

Питання: У чому суть папського примату?

Відповідь: Це служба для захисту та пояснення скарбу апостольської віри, без якої нема спасіння. Цим також утверджується особиста єдність християнина та всієї Церкви з Христом і взаємна єдність між християнами та їхніми Церквами.

Питання: В чому догма про примат і непомильність Римського єпископа є неповною?

Відповідь: Формулювання папського примату і непомильності в догматичній конституції «Pastor aeternus» створює у віруючих щире переконання, що папа ніколи, навіть в особистому житті, не може стати єретиком і відпасти від Христа. Католики також вважають, що папа не може помилятися у вірі та вчинках. Це переконання виникло тому, що догматичне формулювання було складене односторонньо. Не було взято до уваги багато історичних фактів про каригідне зловживання урядом негідними папами.

Питання: Отже, папа може помилятися і діяти на шкоду Церкві?

Відповідь: Так. Прийняття уряду апостола Петра і догма про примат та непомильність Римського єпископа не забезпечать папі, щоб в повсякденному житті він не став єретиком чи апостатом, втративши тим самим свій уряд перед Богом і людьми. Якщо папа хоче застосовувати найвищу Христову владу над усією Церквою, то може це робити лише в тому випадку, якщо перебуває в єдності Духа з Христом та Його Євангелією. Більше того, він повинен повертатися до цієї єдності через постійне покаяння, подібно як апостол Петро. Він тричі відрікся Христа, втратив уряд, але після покаяння Ісус повернув йому уряд словами: «Паси Мої вівці, паси Мої ягнята!».

Питання: Про що свідчить історія?

Відповідь: Крім Петра та його учня Климента, було кілька десятків пап-мучеників. Останнім мучеником у VII столітті був святий Мартин ‒ з причини боротьби проти єресі монотелітства.

Питання: Чи були і негідні папи?

Відповідь: Так, папа Гонорій був навіть визнаний єретиком та був офіційно виключений з Церкви VI Вселенським Собором (680-681) і папою Левом II. Оскільки з папським урядом пов’язана вершина церковної кар’єри, та оскільки йшлося про політичну владу, цим урядом грубо зловживали кар’єристи і аморальні особи, а також ним зловживали через непотизм та симонію.

Питання: А що можемо сказати про папську непомильність в останній період: на ІI Ватиканському Соборі і після нього?

Відповідь: Іван XXIII, який був прихильником єресі модернізму, скликав Собор, де замість того, щоб розпочати процес відродження Церкви, зробив цілком протилежне: відкрив двері єресям модернізму, духу світу та єресям синкретизму.

Павло VI та Іван Павло ІІ продовжували шлях в дусі відступництва від ортодоксії до апостазії. Вони дозволили інфікувати Церкву єретичним духом неомодернізму через історично-критичний метод, який поставив під сумнів усі підвалини спасіння.

Павло VI підписав документи II Ватиканського Собору, які містили очевидні єресі синкретизму в «Nostra aetate».

Іван Павло ІІ запросив до Асижу поганських лідерів і молитвою та жестами створив громадську думку, що погани мають альтернативну дорогу до спасіння, тобто що вже не потрібно ні Христа, ні місій.

Цей папа цілував Коран, який хулить Христа і Пресвяту Трійцю, та навчав, що ми маємо одного бога з мусульманами. Чи ми також повинні цілувати Коран? Чи ми тепер повинні, замість віри в нашого Триєдиного Бога, вірити в Аллаха, який є найвищим з 360 богів Мекки?

Папа Бенедикт XVI беатифікував єретика та відступника Івана Павла ІІ. Цим він зловжив Божим авторитетом і дав наказ наслідувати фальшивого святого у його апостазії.

Бергольйо сьогодні публічно вшановує поганського ідола Пачамаму. Це жест публічного відступництва від Христа і публічного прийняття Веліара, при чому в силі папського авторитету!

В ексгортації «Amoris laetitia» він скасував моральні норми. Цей папа-єретик легалізує гомосексуалізм, хулить Святого Духа і схвалює перекручування Святого Письма, кажучи, що гріхом Содому була лише відсутність гостинності. Це публічна брехня та цілеспрямована маніпуляція з метою легалізації гомосексуалізму. Це насмішка над Святим Письмом та усім Переданням.

Та незважаючи на це, священики і надалі в кожній Літургії виголошують, що перебувають в єдності з Франциском. Цим вони схвалюють цього єретика разом з його програмою апостазії.

Масонський документ «Alta vendita» справедливо насміхається над фальшивим послухом католиків. Цитую: «Католики думають, що йдуть під прапором Петрових ключів, але вони вже давно йдуть під нашим прапором».

Питання: Як захистити верховний уряд від зловживань?

Відповідь: У догматичній конституції про примат і непомильність була пропущена найсуттєвіша річ, а саме ‒ захист від зловживання владою!

1) Не була взята до уваги догматична конституція Павла IV «Cum Ex Apostolatus Officio» (XVI ст.), яка постановляє, що якби хтось зі священиків, єпископів, чи навіть сам папа, впав у єресь, то автоматично втрачає свій уряд.

2) Був занедбаний той факт, що Церква базується не лише на апостолах, але й на пророках (Еф. 2,20).

3) Також не було взято до уваги Боже слово Гал. 1,8-9, яке каже, що якби й апостол (папа), або навіть ангел з неба, проповідував іншу євангелію, то нехай буде проклятий. Якщо носій уряду чи харизми покине Христове учення, стане єретиком або відступником, то автоматично втрачає уряд. Якщо він залишається при уряді, то виникає абсурдна ситуація, що той, хто виключив себе з Церкви, залишається її главою, до того ж, так званим непомильним.

Явний єретик на папському престолі, Франциск Бергольйо, або буде вигнаний зі своєю єретичною та аморальною мережею, або папство мусить бути скасоване. Чому? Бо воно ліквідує Церкву в самій її суті. Як? Замість того, щоб захищати віру, захищає єресі, і замість того, щоб вести до неба, веде до пекла. Через пророче служіння Бог установив дійсного Папу. Щоб він міг перейняти уряд, Бог очікує від кожного з нас покаяння і молитви. В чому каятися? Відректися єресей атеїстичного модернізму та неопоганського синкретизму і замість духа брехні прийняти Духа правди, Духа Христового (Рим. 8,9)

 

+ Ілля

Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

+ Методій, ЧСВВр      + Тимотей, ЧСВВр

єпископи-секретарі