skip to Main Content

Німецький синодальний шлях = апостазія /2 частина/

11.02.2020

Псевдосинодальний шлях проти правдивого шляху

Правдивий шлях до відродження Церкви – це повернення до її здорового коріння, тобто до Святого Письма і Традиції апостолів, мучеників, Отців Церкви та святих.

Синодальний шлях Маркса в Німеччині – це груба насмішка над справжньою реформою та обновою Церкви. Маркс та псевдореформатори взяли в свої руки владу над єпископською конференцією Німеччини і копають гріб не лише для німецьких католиків, але й для всієї Церкви.

Вони розробили дворічну програму деформації, головним пунктом якої є просування аморальності.

Що стосується гомосексуалізму, то апостол Павло в посланні до Римлян 1,18 і в наступних віршах вказує, що його корінь – це відступництво від правдивої віри та перехід до поганства, тобто до поклоніння демонам. Це вже зробив II Ватиканський Собор і Синод про Амазонію. Водночас Бог у Своєму слові через апостолів Петра та Юду перестерігає, що за гріх гомосексуалізму приходить покарання вогнем з неба, як знак перестороги для всього людства, а потім і кара вічного вогню!

Німці вже почали реалізувати синодальний шлях апостазії для знищення Церкви. Тому вже пора повстати правдивому реформаційному рухові – з рядів монахів, священиків та єпископів! Інакше Маркс, відповідно до намірів Бергольйо, невдовзі глобалізує всю Католицьку Церкву в рамках своєї програми деморалізації. Зараз настав історичний момент, коли є шанс виступити з програмою справжнього синодального шляху та врятувати хоча б деякі області від тотального духовного геноциду та прокляття, яке стягує апостатична церковна структура.

Якщо ви, єпископи, яким лежить на серці обнова Церкви, тепер будете спати і своєю байдужістю та боягузтвом заблокуєте те, що ви були зобов’язані зробити в цій ситуації, то вже вдруге не отримаєте цю унікальну можливість. Апостатичний напрям настановить своїх єретичних єпископів, а вони вже в системі послуху духовно вб’ють щирих і наївних католиків. Хоча пекельні ворота не здолають Церкву, але велику її частину знищить апостазія. Тоді правдива Церква залишиться вже тільки в катакомбах.

Шановний єпископе, сьогодні Ти маєш обов’язок вибрати зі своєї єпархії щирих мужів – монахів і священиків, або і ревних мирян, та зробити у своїй єпархії щось подібне до того, що зробив Маркс – але не з програмою апостазії! Ти реалізуй програму відродження!

Які умови відродження?

1) Заснувати хоча б одну групу відродження в кожному народі. Достатньо, щоб у ній був один сміливий єпископ, якому лежить на серці відродження Церкви і який зможе виступити проти духа конформізму, що утримує єпископські конференції в духовній пасивності. Він може разом з кількома священиками та мирянами розпочати реформу спершу у своїй єпархії, як зразок для всього народу. Де є більше єпископів, здатних об’єднатися для відродження на противагу ліберальним активістам, там є надія, що відродження може вчасно відновити весь народ.

2) Окреслити програму відродження

Що повинна містити програма відродження?

а) Мусить проповідуватися покаяння! Обнова завжди має розпочатися зі справжньої реєвангелізації, пов’язаної з живими місіонерськими проповідями, які ведуть до викриття гріхів і до покаяння віруючих.

б) Відродження має здійснюватися через систему духовних навчань – реколекцій для священиків, монахів та єпископів. Тоді може слідувати подібна внутрішня місія для віруючих у храмах та школах.

Після першого етапу навернення процес відродження повинен продовжуватись створенням умов для подальшого зростання. Це означає, що після реколекцій необхідно створювати невеликі спільноти, які будуть підтримувати вогонь навернення. Як? Через молитву. Кожного обновленого католика будуть вести до прийняття життєвого порядку особистої молитви. Мінімум – одна година на день. Далі необхідне чітке пояснення Божих правд та Божих законів, тобто правовір’я, а також наголошування на здоровому способі життя – ортопраксії. Вона дасть можливість наслідувати Христа передусім дорогою очищення. Це буде духовне зростання шляхом поступового усунення шкідливих звичок та оздоровлення душевних ран.

Коли в одній єпархії буде створена здорова модель, кожен побачить різницю між справжньою Христовою Церквою та німецькою антицерквою Нью Ейдж.

Коли редемптористи здійснювали місії в Америці, на парафіях раз на місяць проводилася 40-годинна адорація. Вона розпочиналася в п’ятницю ввечері і закінчувалася в неділю до обіду. Адорація була поєднана з проповіддю та свідченнями людей, які навернулися. Вона включала релігійні співи, прослави, читання Святого Письма або Життя святих та мучеників, а також можливість приступити до Тайни Сповіді. І ця чи подібна модель може вести до відродження сучасних парафій.

Місійні проповіді та реколекції повинні внести духа покаяння і навернення. За що саме повинна сьогодні каятися Церква? За шлях відступництва, який розпочався II Ватиканським Собором. Він мовчав на єресі модернізму. Тому єресі втілились до Церкви, насамперед через історично-критичний метод, пропагований у всіх теологічних навчальних закладах. Також потрібно каятися за дорогу фальшивої пошани до поганських культів, фактично до їхніх демонів. Ставлення Святого Письма абсолютно чітке: єресі та ідолопоклонство – це важкі гріхи проти Першої Заповіді!

Протилежністю до єресей є правдиве вчення, пов’язане з живим відношенням до Бога і з прийняттям Божих Заповідей. Ісус каже: «Той Мене любить, хто заповіді Мої зберігає» (Ів. 14).

Протилежністю до синкретизму є чітка позиція щодо поганства, яке нерозривно пов’язане з окультними практиками. За них, як покарання, приходили війни, хвороби, катастрофи та Вавилонська неволя.

Окультизм включає найрізноманітніші приховані форми віщування, магії та спіритизму. Ним займаються різні ворожки, маги, екстрасенси, парапсихологи, психотроніки, гіпнотизери, магнетизери. Сюди належать і різні практики т.зв. альтернативної медицини, такі, як акупунктура, акупресура, гомеопатія, китайські масажі, пов’язані з магічним символом інь та янь. Також ідеться про орієнтальні медитації, пов’язані з бойовим мистецтвом, дзеном та йогою, дзвониками фен-шуй, з т.зв. слонами щастя, з черепахами та жабами й іншими магічними та забобонними предметами і практиками. Ці, здавалося б, банальні речі позбавляють християнина живої віри та уповання на Божий провід і на Божу допомогу.

Християнин, навпаки, повинен повністю довіряти Божому провидінню і Божій любові. Вона проявилася в Христовій болісній жертві на хресті за наші гріхи, щоб для кожного з нас був відкритий шлях спасіння і вічне щастя в небі. Під час цього короткого життєвого випробування найважливіше для людини – це мати внутрішнє відношення до нашого люблячого Спасителя, Ісуса Христа. Він переміг псевдосилу і темряву поганства! Він дав нам Свого Духа і обіцянку: «Як зійде на вас Святий Дух, будете Моїми свідками». Апостоли в силі Святого Духа свідчили про Христа і пожертвували за Нього навіть своїм життям.

Якщо ви, єпископи, які відчуваєте відповідальність за Церкву, якнайшвидше не створите противагу німецькій синодальній псевдоцеркві, то злоякісна пухлина їхньої апостазії уразить цілу Церкву! Врешті правдивих християн будуть лінчувати, переслідувати і називати фундаменталістами, фанатиками, гомофобами та ксенофобами…

Кожен єпископ, кожен священик, кожен монах стоїть перед викликом: або будеш прибічником відродження, або через свою пасивність дозволиш затягнути себе під прапор антихриста і будеш винуватцем своєї погибелі та погибелі багатьох.

Сьогодні церковна структура злочинним способом зловживає авторитетом і послухом для самознищення Церкви, несправедливими санкціями карає невинних. При вчиненні цих злочинів патетичними фразами навіть посилається на Бога і на совість. Щирий священик і віруючий безсилі проти цієї ліквідаційної системи.

Колишній апостольський нунцій у США Карло Марія Вігано виступив і відважно вказав на злочини гомосексуальної мережі. З цієї причини він закликав Франциска подати у відставку. Через страх жоден з єпископів не приєднався до Вігано. Кожен боявся, що не витримає терору фальшивої суспільної думки в Церкві, яку створює недійсний папа, приховуючись за нею.

Так жахливим способом зловживається церковним авторитетом для ліквідації правдивої віри і Церкви. А це найбільший злочин! Зловжита церковна структура поширює духовну отруту, вбиває душі, але посилається на Божий авторитет. Найбільший парадокс полягає в тому, що Маркс і Бергольйо кричать, що треба боротися проти зловживання церковною владою. Але самі зловживають церковною владою найбрутальнішим способом. Вони швидко пропихають на ключові місця в Церкві гомосексуалістів і апостатів. Католики безсилі! Їх масово вестимуть до пекла, а вони будуть боятися ухилитися. Тому необхідно, щоб кожен правовірний єпископ повстав і почав проводити у своїй єпархії справжню реформу через т.зв. синодальний шлях. Це вимагає героїзму, але якщо він витриває, то переможе!

Шановний кардинале, єпископе!

Тепер іди перед кивот та проси світла і сили, щоб Бог об’явив Тобі, що Ти можеш і повинен робити! Також порадься з одним чи двома щирими і відважними єпископами або священиками. Бог через Тебе і твоїх вірних розпочне процес спасіння та відродження твоєї єпархії і твого народу! Тебе чекає коротке терпіння, але вже тут, на землі – глибокий мир та щастя в душі, а після смерті – вічна слава на небі.

 

+ Ілля

Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

+ Методій, ЧСВВр                        + Тимотей, ЧСВВр

єпископи-секретарі

 

 

Back To Top