ВВП: Континентальний синодальний шлях проти Христового шляху спасіння
1 частина: Обґрунтування
Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v2dfaw0-143481312.html
https://cos.tv/videos/play/43110869952926720 https://ugetube.com/watch/9jcPrTW3u2cUrsm
https://www.bitchute.com/video/7aCvOzAPRnq2/
2 частина: Конкретна програма
Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v2df4zi-143473662.html
https://ugetube.com/watch/bvrmfh6T1Nw11c3
https://cos.tv/videos/play/43110582143718400
https://www.bitchute.com/video/80BhEohyJOT8/
У Празі з 5 по 12 лютого 2023 року відбулася т.зв. Континентальна асамблея Синодального шляху. Багато учасників, як самі зізналися, навіть не знають, чим є Синодальний шлях. Тим не менш, співають йому оди і говорять про нього з захопленням та великим ентузіазмом. Але Континентальної асамблеї в Празі повністю стосується Господнє слово, сказане через пророка Ісаю: «Припис за приписом, припис за приписом, балаканина за балаканиною, балаканина за балаканиною, трошки тут, трошки там» (Іс. 28,10). А пророк Ісая розповідає про це ще докладніше: «Та й ті від вина заточуються, хитаються від хмільних напоїв – священик і пророк… Тому столи скрізь повні блювотиння й посліду: нема чистого місця. …Припис за приписом, припис за приписом, балаканина за балаканиною, балаканина за балаканиною, трошки сям, трошки там! Слухайте ж слово Господнє, ви, глузливці, що правите народом цим у Єрусалимі! Через те, що ви кажете: „Зі смертю ми союз уклали, вчинили ми з шеолом угоду; коли бич згубний пройде, нас не досягне, бо ми з брехні зробили собі сховок, з неправди захист”» (див. Іс. 28,7-15).
Але якби це залишилося тільки теорією: припис за приписом, балаканина за балаканиною, можна було б махнути на це рукою, але цей припис і балаканина приховує зашифрований процес переходу Церкви до антицеркви Нью-Ейдж – до синагоги сатани. Там Божі закони вже будуть повністю замінені аморальними злочинами ЛГБТК, за які Бог карає як дочасним, так і вічним вогнем (Юд. 7; 2Пт. 2,6). Синодальний шлях Бергольйо є завершенням реалізації аджорнаменто з духом цього світу, розпочатої II Ватиканським Собором.
Впродовж усієї історії, аж до ІІ Ватиканського собору, Церква зберігала ортодоксійність, яка захищала її від єресей. Водночас вона мала й ортопраксію, пов’язану з дотриманням Божих законів і заповідей. Ортодоксія і ортопраксія базувалися на Святому Письмі та Переданні, як апостольському, так і на Переданні Отців Церкви, мучеників і святих. Собор (1962-1965 рр.) спричинив перелом. Він прийняв єресь модернізму, і після Собору ця єресь запанувала в усіх теологічних школах. Цим ортопраксія поступово була паралізована. Процес самознищення тепер досягає кульмінації в Синодальному шляху Бергольйо.
Що потрібно зробити, щоб Церква могла повернутися на безпечний шлях спасіння, на шлях наслідування Христа? Необхідно відновити ортодоксію. Тому найперше треба назвати єресь модернізму з духом історико-критичного методу єрессю. Також II Ватиканський Собор треба називати тим, чим він був, тобто єретичним. І псевдопапу Бергольйо треба називати тим, ким він є, – церковним ошуканцем і єретиком.
Як практикувати ортопраксію? Перш за все, ми повинні усвідомити негативні впливи сучасності, які перешкоджають спасительному шляху наслідування Христа. Це сильний вплив духа світу на Церкву і на окремих віруючих. Цей дух противиться Божому Духу, Духові правди. Сьогодні дух світу просовує усі форми аморальності ЛГБТК через гендерну ідеологію. Християнином маніпулює дух світу насамперед через соціальні мережі в смартфонах, яким той присвячує по кілька годин на день. Якщо сьогодні він іде цим широким шляхом до загибелі, то вже не має навіть спасительного страху, адже Синодальний шлях йому все схвалить і освятить. Бог і сьогодні через пророка говорить: «Рану народу мого лікують легковажно, кажучи: „Мир! Мир!”, а миру немає. Соромились би своїх мерзенних учинків! Та вони вже сорому не мають, не тямлять навіть, що то соромитись. Тому й попадають між тими, що впадуть; коли навідаюсь до них, вони спіткнуться, – слово Господнє» (Єр. 6,14-15).
І далі через пророка взиває: «Горе тим, що тягнуть за собою кару воловими шнурами, а гріх – мов мотуззям від возу… Горе тим, що зло добром звуть, а добро – злом; що з пітьми роблять світло, а зі світла – пітьму; що гірке роблять солодким, а солодке гірким! …Вони відкинули закон Господа сил і словом Святого Ізраїлевого погордували» (Іс. 5,18-24).
Синод про синодальність взагалі не вирішує найважливішого питання – спасіння душі. Тому сьогодні кожен християнин стоїть перед життєвим вибором – або Синодальний шлях, що веде до загибелі душі в пеклі, або Шлях, яким є Христос. Він пов’язаний з молитвою, покаянням і дотримуванням Божих заповідей. Сьогодні кожен мусить вирішити. Якщо хоче спасти свою душу, мусить зробити радикальний крок, а ним є навернення і покаяння. Мусить відділитися від фальшивого Синодального шляху Бергольйо і від фальшивого папи. Водночас це необхідний крок для віднови правовірного вчення – ортодоксії. Тоді повинен стати на шлях наслідування Христа – це ортопраксія.
Слід подякувати святому папі Пію Х за засудження єресі модернізму та за те, що намагався відновити усіх віруючих у Христі. Віднові ортопраксії він дав поштовх ще на початку минулого століття. Вона була пов’язана з пошаною до Пресвятого Серця Господнього, з першими п’ятницями, з молитвою вервиці, з пошаною до Христа Царя. Згадаймо мучеників у Мексиці, які помирали зі словами: «Viva Cristo Rei!» – «Хай живе Христос Цар!».
І сьогодні можна обновити ортопраксію, але це вимагатиме ще радикальніших кроків, ніж у минулому, особливо в молитовному житті кожного віруючого.
У другій частині коротко представлено випробувану ортопраксію для умов сьогодення.
*************************************************************************************************
ВВП: Континентальний синодальний шлях проти Христового шляху спасіння
2 частина: Конкретна програма
Що має містити ортопраксія, щоб і ти в сучасному світі зберіг живу віру?
1) Дотримуйся порядку щоденної Святої години. Це час на молитву з 20:00 до 21:00.
2) Візьми годину своєї молитовної сторожі і так долучися до безперервної молитви. Не чекай, поки інші організуються, почни молитися таку годину, яка тобі підходить.
3) Дотримуйся 7 молитовних зупинок протягом дня: коли встаєш, о 9:00, 12:00, 15:00, 18:00, о 21:00 і перед сном (пор. Пс. 119,164).
Через ці три практики ти виділяєш Богу десятину часу доби – 2,5 години.
4) Фатімська субота – також можна назвати її «біблійне новомісяччя». Було б добре, щоб чоловіки у спільноті пережили один день на місяць, найкраще всю першу суботу, як день покаяння та молитви. Тут є простір для Божого слова та свідоцтв з молитви і життя. Так само ревні жінки нехай одну суботу на місяць переживуть разом на молитвах і свідоцтвах. Тут вони начерпають силу нести життєві хрести.
5) Святкування неділі.
Розпочинається ще в суботу ввечері. Сім’я разом молиться вдома. З 20:00 до 21:00 є Свята година, а після неї співається воскресна пісня і цим починається святкування неділі. Першу годину переживають, згідно з вказівками в брошурі, конкретні правди, пов’язані з Христовим воскресінням.
Зранку з 5:00 до 7:00 триває сімейна молитва, також згідно з вказівками в брошурі. Йдеться про переживання конкретних правд Євангелія, пов’язаних з недільним ранком воскресіння.
Потім є сніданок, відпочинок, і з 8:00 або 8:30 до 9:00 або 9:30 слідує година молитви до Святого Духа згідно з вказівками.
Потім сім’я бере участь у Святій Літургії.
Якщо нема можливості піти на правовірну Літургію, то може духовно пережити Літургію, як подано в брошурі, або дивитися онлайн-трансляцію правовірної Літургії, яку відправляє священик чи єпископ, який не дозволив втягнути себе до т.зв. Синодального шляху, що просовує легалізацію аморальностей ЛГБТК.
Якщо сім’я бере участь в Літургії вдома, онлайн, то після неї доречно помолитися молитву віри згідно з Мр. 11,23.
Після обіду сім’ї зійдуться близько 15:00 години, жінки у спільноті є разом. Якщо збираються молоді сім’ї, то потрібно забезпечити, щоб хтось опікувався дітьми та, по можливості, підготував для них корисну програму.
Окремо у спільноті збираються чоловіки. Правовірна католицька Церква має рахуватися з переходом до катакомб, тому достатньо, якщо збирається від 3 до 5 сімей, пропорційно до простору, який мають у розпорядженні.
Другий варіант – збирається кілька сімей і присутній також правовірний священик. У цьому випадку було б практично взяти з собою їжу і одразу після Літургії залишитися на спільну молитву і братню спільноту. Тоді недільну програму можуть завершити близько 15:00.
Традиція передсоборної Церкви була така, що з сіл, де не було храму, вірні збиралися в центральне село. Після Святої Літургії не поверталися одразу додому, а залишалися аж до пообіднього часу. Брали з собою просту їжу і після Святої Літургії підкріпилися. Вільний час, 2-3 години, використовували для розмов перед храмом або для приватної молитви в храмі. Після обіду священик вивчав з ними, наприклад, катехизм, а потім була адорація з благословенням. Аж після завершення благословення вони поверталися додому.
Сьогодні у братній спільноті є простір для вирішення питань, пов’язаних з вихованням, сімейними стосунками, матеріальними та робочими проблемами і для взаємного підбадьорення. Також не варто забувати про пошук і роздуми над тим, як реалізувати Боже слово у своєму житті. Суть Христового шляху наслідування полягає не лише у тренуванні зовнішнього самозречення, але передусім у внутрішньому зреченні свого его. Це поступовий процес. Святі називають це шляхом очищення. Потім говорять також про шлях просвічення і шлях з’єднання. Тут відіграють роль не лише наші зусилля, але й Божа ласка. А Божу ласку для наслідування Христа найбільше ми отримуємо саме через молитву. Але ні в якому разі не можна поєднувати внутрішню молитву з поганськими практиками йоги чи дзен-буддизму! Внутрішньому очищенню та оздоровленню душі від різних шкідливих звичок чи залежностей допомагає і спільнота, де можна відкрито говорити на цю тему і де один одному може допомогти. З одного боку, може правильним способом вказати на помилки, які ближній не усвідомлює, а з іншого – з чуттям передати досвід боротьби в цій же області. Людина важко сприймає повчання чи напоумлення, вона або впадає в смуток, або закривається в образі. У процесі очищення душі вказувати на помилки – це дуже тонка справа, але водночас справжня психогігієна.
Духовний процес, який веде до переродження, неможливий, якщо члени спільноти не дотримуються порядку молитви. Особиста молитва зміцнює відношення до Ісуса. Там людина віддає Йому свої гріхи і найпотаємніші болі та вчиться переживати Ісусів біль. Усвідомлює свою невдячність, байдужість, свавілля, образливість… В єдності з розп’ятим Христом приходить світло пізнання глибоких Божих таїнств, які пов’язані з тайною хрещення і зі Святою Літургією. З такої молитви випливає сила благодаті для спасіння душ.
Увечері вдома сім’я завершить святкування неділі Святою годиною з 20:00 до 21:00. Вони переживають правди появи Христа апостолам без Томи, а потім з Томою.
Для поглиблення відношення до Спасителя дуже допомагає молитися в четвер ввечері та в п’ятницю ввечері у Святій годині правди, що стосуються Христових страждань і смерті. (Вони містяться в брошурі «Хресна дорога» та «Сім слів з Хреста»).
Теж рекомендується, особливо початківцям, а також й іншим для підбадьорення, читати не лише Євангеліє, але також живе Євангеліє, тобто життєписів мучеників і святих. Вони підбадьорюють і спонукають до наслідування за принципом: «Могли інші (чоловіки й жінки), то чому б не ти (Августине)?».
Якщо людина переживе навернення і повністю відкриється Святому Духу, то мусить одночасно відділитися від фальшивої духовності поганських псевдорелігій та їхніх практик, різних форм забобонів, магії, спіритизму та віщування. Сьогодні все це є частиною псевдокультури, яку нав’язують вже дітям. Тільки після такого кроку навернення можна стати на шлях наслідування Христа. Але щоб сьогодні вистояти, не згасити вогонь Духа, не втратити віру і не попасти в рабство гріха і духа світу, необхідна саме така конкретна духовна програма, тобто ясний шлях наслідування Христа. Цей випробуваний шлях не схожий на той синодальний, про який пророк каже, що це тільки припис за приписом, балаканина за балаканиною. Христовий шлях безпечно веде до спасіння.
На Христовому шляху християнин часто пригадує собі чотири реальності: смерть, Божий суд, вічність і Боже милосердя, пов’язане з покаянням. Ця духовність зосереджена на Христі розп’ятому та воскреслому! Це шлях христоцентричний. Перш ніж християнин стане на цей шлях, дуже корисно пережити принаймні чотириденні духовні вправи, під час яких він може усвідомити найосновніші правди, що стосуються його спасіння в Ісусі Христі. Необхідно прийняти Ісуса Христа як свого особистого Спасителя і Господа, віддати в Його руки своє минуле, майбутнє і теперішнє, яким тепер живу.
Християнин також повинен під час цих духовних вправ з вірою під хрестом пережити Христовий заповіт і прийняти Ісусову Матір як свою. Також необхідно відкритися Святому Духу і відректися від усіх форм окультизму. У питанні Першої заповіді кожен віруючий після таких духовних вправ має мати ясність, а також мусить мати ясність у питанні сучасних єресей, які руйнують живе відношення до Христа.
Кожен, хто переживе чотириденні духовні вправи, хай відійде з тим, що приєднається до спільноти і стане на духовний шлях, де прийме молитовний порядок, тобто Христовий шлях спасіння.
Свята година, молитовна сторожа, сім зупинок впродовж дня, Фатімська субота або новомісяччя і святкування неділі – це час, пожертвуваний Богу та своїй душі. Це жива і свята жертва, це наша духовна Богослужба. На противагу цьому т.зв. Синодальний шлях через прийняття духа світу та духів, прихованих за ЛГБТК, веде до погибелі. Цей фальшивий шлях християнин повинен радикально відкинути.
Візантійський Вселенський Патріархат (ВВП) – голос волаючого в пустелі
12.02.2023
Завантажити: ВВП: Континентальний синодальний шлях проти Христового шляху спасіння (12.02.202)